Я не допомагаю своїй дружині й ніколи цього не робитиму


Ви здивовані? Шоковані? Обурені? Панянки, вже приготували капці, щоб кидати в мене?

Не поспішайте. Адже є одна дуже серйозна причина, чому я не допомагаю своїй дружині й ніколи цього не робитиму.

До мене на чашку чаю прийшов приятель, ми сіли на кухні й розмовляли про життя. Під час розмови я встав та сказав: «Зачекай, я помию посуд й повернуся».

Мій приятель подивився на мене так, ніби я повідомив, що відлучаюсь для будівництва космічної ракети. Збентежений та з захопленням в голосі він промовив: «Ти допомагаєш своїй дружині? Я своїй не допомагаю, бо я їй кілька разів допоміг, а вона мене навіть не похвалила. Минулого тижня я помив підлогу, й жодного слова подяки».

Я повернувся на своє місце, сів поруч з ним й пояснив, що я не допомагаю своїй дружині. Моїй дружині помічник не потрібен, їй потрібен партнер. Я її партнер з домашніх справ, й у нас різні функції в цьому партнерстві, і виконання домашніх справ - це не «допомога».

Я не допомагаю своїй дружині прибирати в будинку, тому що я теж в цьому будинку живу, і я теж зобов'язаний тут прибирати.

Я не допомагаю своїй дружині готувати, тому що я хочу їсти, й мені теж треба готувати.

Я не допомагаю своїй дружині мити посуд після вечері, тому що я теж користувався цим посудом.

Я не допомагаю своїй дружині з її дітьми, тому що це й мої діти, а мій обов'язок - бути їхнім батьком.

Я не допомагаю дружині прати, розвішувати й складати одяг, тому що це і мій одяг, і одяг моїх дітей.

Я не помічник в цьому будинку, я частина цього будинку.
 
А стосовно похвали, я запитав свого співрозмовника, коли востаннє після того, як його дружина прибрала в будинку, випрала одяг, змінила постільну білизну, викупала дітей, приготувала їжу, щось організувала, він дякував їй?

Не подякував мимохідь, а з захопленням: «Люба! Ти неймовірна!».

Тобі це не здається абсурдним?Чи дивним, коли ти, раз в житті помивши підлогу, очікуєш якогось особливого трофея за свої заслуги? Чому? Ти не замислювався про це, друже?

Можливо, ти надто захопився цією «культурою мачо», яка передбачає, що всі домашні справи - це жіноча робота.

Ймовірно, тебе колись навчили, що все це робиться саме собою, що тобі навіть напружуватися не треба? Ну, тоді хвали її так само як ти хотів би, щоб похвалили тебе, такими ж словами й з такими ж емоціями.

Допомагай їй, будь справжнім партнером, а не гостем, який в цей будинок приходить їсти, спати, приймати душ й задовольняти свої потреби. 
 
Будь, як вдома! 
 
У себе вдома.