7 небезпечних ілюзій, з якими варто попрощатися до 40-ка років
У молодості багато хто з нас схильний жити в ілюзіях, однак у міру дорослішання ми накопичуємо досвід й здобуваємо часом суворі, але важливі уроки життя. Розберімося, яких помилок й даремних надій треба позбутися якомога швидше.
Вважається, що період молодості закінчується приблизно до 45 років - після цього, починається зрілість. До цього віку багато людей залишають позаду зайві тривоги та страхи, вчаться вибудовувати особисті межі й говорити «ні», починають терпимо ставитись до несправедливості світу й простіше дивитися на життя в цілому.
Однак не у кожної людини період зрілості відповідає психологічному дорослішанню - багато людей у цей період, навпаки, відмовляються приймати факт змін й наповнюють своє життя ілюзіями, вирушаючи в погоню за молодістю, яка минає, що найчастіше призводить людину до стагнації й розчарування.
Яких ілюзій варто позбутися, щоб гідно зустріти новий етап свого життя:
1.
«У моєму житті з'явиться хтось, хто розв'язуватиме мої проблеми»
Це стандартна ілюзія, яка частенько з'являється у людей після 35 років. Дається взнаки накопичена втома, емоційне виснаження, небажання нести відповідальність за себе й вступати в новий період життя. Важливо розуміти, що в реальності немає жодних чарівників, які одного разу спустяться з небес й розв'яже усі ваші проблеми безоплатно - такі угоди можливі лише на взаємних умовах, які навряд чи влаштують дорослу та самостійну людину.
Якщо ви зіткнулися з подібними проблемами, спробуйте поглянути на життя під іншим кутом - постарайтеся сприйняти відповідальність за себе не як тягар, а як важливий елемент особистої свободи.
2.
«Вже пізно щось міняти»
Ця ілюзія частіше виникає у зрілому віці - за роки життя у людини накопичується негативний життєвий досвід (невдалі взаємини з протилежною статтю, відсутність кар'єрних досягнень чи невиправдані надії), що заважає рухатися вперед й ставити нові цілі. У цьому випадку, звісно, необхідна внутрішня робота з невдачами - пам'ятайте, що ваші прагнення ефективні тоді, коли ви дієте цілеспрямовано й маєте достатню кількість терпіння, щоб ваші зусилля не минули даремно.
3.
«У сорок років життя закінчується»
Невиправдані очікування, розчарування та оцінка свого емоційного стану з позиції юнацького максималізму, природно, малюватимуть сумні картини у вашій свідомості. Якщо ви хочете змінити цю даність, вам варто змінити ракурс сприйняття реальності – ближче до сорока років ви точно розумієте, чого саме ви хочете, й у вас є достатньо ресурсів, щоби самостійно це реалізувати.
Головний аспект полягає в тому, що люди не завжди чітко оцінюють свої внутрішні мотиви. Якщо ви хочете грошей, уявіть, що ви зробили б, якби вони у вас були? Подорожували? Відпочивали? Покинули б нудну та нецікаву роботу? Тоді, мабуть, справжні мотиви криються не у фінансовій неспроможності, а в бажанні змінити сферу діяльності чи відпочити від остогидлих буднів.
4.
«Багато залежить від думки довколишніх»
Залежність від думки довколишніх - це деструктивна установка, яка заважає всьому життєвому процесу. Люди здебільшого зайняті лише власними думками й почуттями, а до вас їм немає діла, проте міркування про те, що ж подумають або скажуть довколишні, лякає навіть зрілих особистостей.
Безумовно, збір інформації або звернення за порадою може допомогти у тій чи іншій ситуації, але не варто сприймати рекомендації та думку оточуючих як беззаперечну істину. Основне завдання будь-якої зрілої людини - це навчитися чути й слухати себе, а це можна зробити, навчившись не критикувати себе й не докоряти за скоєні помилки.
5.
«Я можу контролювати довколишніх»
Це ілюзія егоцентриків, які прагнуть «володіти світом» й готові заради цього на все. Їх цікавить слава, гроші, влада, бажання керувати та маніпулювати іншими людьми, при цьому саме їхнє бажання все контролювати приводить їх самих до розчарування та подальших психологічних проблем.
Важливо розуміти, що на кожну силу знайдеться інша, анітрохи не менша, а особисте благополуччя та щастя не може зростати на ґрунті егоцентричних фантазій про тотального контролю. Це ознаки інфантильності й незрілості особистості (рекомендую почитати: 15 ознак психологічної зрілості за Абрагамом Маслоу).
6.
«Я така самотня»
Ця ілюзія притаманна багатьом людям, які з певних причин не пов'язані стосунками або не мають сім'ї. На формування почуття самотності впливає соціальна значущість парності - навіть той, хто свідомо відмовився від побудови стосунків, періодично може почуватися самотнім. При цьому, як правило, люди швидко звикають до комфортного співіснування з самим собою, але під впливом моменту можуть впустити у своє життя (і свій побут) іншу людину, очікуючи, що вона аж ніяк не змінить їхнє звичне існування, що, безумовно, неможливо.
Тому, якщо ви дійсно почуваєтеся самотньо, постарайтеся відкритися світу й послабити межі вашої зони комфорту, а якщо вас все влаштовує, не варто звертати увагу на загальноприйняті правила - просто насолоджуйтесь свободою і відсутністю зобов'язань.
7.
«Я розчарована у своєму житті»
Ця ілюзія, як і багато інших, пов'язана з негативним досвідом. Невдалі романи, невдачі на роботі, зрада близьких людей - усе це накладає відбиток, внаслідок чого ми починаємо думати, що наше життя не вдалося. Однак варто пам'ятати, що ми живемо у світі, де багато людей (як хороших, так і поганих), а одна подія змінюється іншою - ми взаємодіємо з довколишньою реальністю, роблячи вибір щодня, і те, що ми отримуємо в результаті, не робить світ ворожим.
Дивіться на ситуацію ширше - порівнюйте себе не з іншими, а із собою рік тому, шукайте те, що вам варто розвивати в собі, на що звернути увагу і не втрачайте надію. Активна позиція, мотивація та бажання - це саме те, що робить людину живою, допомагає дивитися на життя під іншим кутом і знаходити сили переживати тимчасові труднощі.
