Пані

Знаєш, в чому парадокс? Люди з реальною глибиною найчастіше сумніваються в собі. А ті, хто насправді мав би трохи пригальмувати свою самовпевненість, - ідуть по життю з піднятим підборіддям та роздають поради «як правильно жити». Але зараз не про них.   Зараз - про тебе. Бо є підозра, що ти себе недооцінюєш. Причому регулярно, системно і навіть не помічаєш цього.   Ось 10 ознак того, що твоя самооцінка заслуговує капітального ремонту:   1. Ти постійно перепитуєш: «Це нормально?» Нормально. Ти нормальна. Але якщо кожне твоє бажання чи реакція проходять через внутрішній дозвіл «чи це не дивно», то хтось (можливо, з твого дитинства) навчив тебе сумніватися в собі.   2. Ти знижуєш планку, бо «краще щось, ніж нічого» Так, звісно. Краще жити з тим, хто тебе не чує, ніж бути на самоті? Краще сидіти на роботі, яка висмоктує душу, ніж шукати іншу? Це не скромність. Це - недооцінка власної значущості.   3. Ти не вмієш приймаєш компліме...

  Суспільство звикло, що жінка все витримує: і домашнє, і трудове, і сексуальне рабство. Ще й викладає селфі в Instagram із підписом «щаслива, бо все встигаю» - і при цьому має виглядати вдячною за можливість бути корисною.   Але знаєш що?   Кінець балету в конюшні!   Цей текст - не про фемінізм в рожевих окулярах. Це - інструкція з виживання. І повернення собі себе.   1. Бо ти не тяглова худоба. Навіть якщо комусь це зручно   Якщо тебе оцінюють не за тепло, не за суть, а за продуктивність - ти для них не жінка, а інструмент. Не шлюб, не родина, не кар’єра - а ферма. З живою силою, яка вже на межі.   2. Бо за виснаження ніхто не дякує   Легенда про героїню, яка все витерпіла - вигідна тільки тим, хто звик брати, не даючи нічого натомість. У житті все простіше: ти падаєш без сил, а вони обурюються, що вечеря не гаряча.   3. Бо ніхто не врятує тебе від твоїх самопожертв   Твої жертви ніхто не...

  1. Жертвувати собою «заради миру в сім’ї». Бо поки ти жертва - нікому немає діла, що саме ти там пожертвувала.   2. Пояснювати своє «ні». Відмова - це повне речення. Без зноски, епілогу й вибачень.   3. Догоджати всім підряд. Це не любов - це сервіс. А сервіс, який надається 24/7 і безплатно швидко втрачає цінність.   4. Соромитися своїх бажань. Ти не забагато хочеш. Просто досить уже погоджуватись на крихти.   5. Терпіти токсичність. Навіть якщо це чоловік, мама чи троюрідна бабуся кума.   6. Працювати на знос, щоб довести комусь свою цінність. Ти не батарейка. Хоч і заряджена, але не вічна.   7. Забувати про себе в турботі про інших. Якщо ти згориш - не чекай оплесків. Їх отримає та, котра вчасно зупинилася.   8. Мовчати, коли тобі погано. Ти не зобов’язана бути сильною. Ти - людина, не бронеавтомобіль.   9. Порівнювати себе з чужими фото з Instagram. Там не життя - т...

Одяг - це не просто тканини, крій чи тренди. Це спосіб сказати про себе без слів. Іноді - дуже голосно. А іноді - так, наче хочеться зникнути.   Невпевненість не завжди проявляється у словах чи жестах. Часто вона читається у виборі речей, у тому, як жінка носить їх, як ховається за ними. Або… ховає себе в них.   Ця стаття - НЕ про засудження. Це запрошення глянути в дзеркало трохи глибше. Бо зміни завжди починаються з усвідомлення.   Ось 10 ознак, за якими можна розпізнати, що за вибором гардеробу стоїть невпевненість у собі:   1. Сірий мишачий стиль   Ні, сірий - не ворог. Але якщо він всюди, а всі інші кольори викликають сум'яття - це вже не про естетику, а про страх бути помітною. Бути «невидимкою» - улюблений захисний механізм невпевнених в собі жінок.   2. Ні форм, ні талії, ні сміливості   Речі-мішки, балахони й безформні туніки - не завжди про комфорт. Часто - про бажання сховати тіло, бо «воно не ідеальне». А ще...

  Самооцінка - це не про афірмації перед дзеркалом в момент, коли хочеться зникнути. Самооцінка не підіймається чарівною фразою з Instagram, як тісто на дріжджах. Вона - як м’яз. Від слабкого напруження починає тремтіти. Від регулярних вправ - тримає форму навіть у стресі.   І якщо вам здається, що з вами щось не так - то це вам тільки здається!   Бо, найімовірніше, з вами все окей. Просто ви задовго слухали тих, кому було зручно, щоб ви в собі сумнівалися.   А тепер по суті.   1. Припиніть розмовляти з собою як з ворогом   «Знову не те», «яка ж я дурна», «та що зі мною не так» - хто це взагалі говорить? Ви? Та ні. Це внутрішній архів чужих голосів: батьків, вчителів, токсичного партнера, соцмереж.   Свої слова мають лікувати, а не штовхати під плінтус.   2. Маленькі перемоги - це не дурниці. Це фундамент   Не чекати, поки вас похвалить хтось. Записати: «Я вижила сьогодні. Я не накричала на себе. Я ...