Пані

  Нарцис - це не просто людина, яка любить себе. Це людина, яка не може себе витримати без дзеркала в інших. Без захоплення, підтвердження, страху чи поклоніння їй стає порожньо. Саме тому поруч з нею завжди хтось почувається меншим, винним або недостатньо хорошим.   Нарцисичний розлад особистості - це не про яскраву самовпевненість. Це про крихке «я», яке постійно потребує підтверджень. І часто цими підтвердженнями стають інші люди.   Окремі риси притаманні нарцисизму є майже в кожної людини. Проблемою вони стають не тоді, коли з’являються час від часу, а тоді, коли перетворюються на єдиний спосіб взаємодії зі світом і системно руйнують стосунки.   Ось 10 характерних ознак, які рідко помічають сторонні, але майже завжди відчувають найближчі люди:   1. Потреба в постійному захопленні Похвала для нарциса - не приємний бонус, а кисень. Його досягнення мають бути помічені, емоції - визнані, присутність - оцінена. Якщо цього не відбувається,...

Ми рідко сваримося з тими, хто нам байдужий. З незнайомими людьми ми чемні, коректні, іноді навіть занадто. А з тими, кого любимо, дозволяємо собі найгірше: різкість, мовчазні бойкоти, слова, які потім не відкрутиш назад.   Парадокс в тому, що любов не зменшує кількість конфліктів. Вона збільшує їхню глибину.   Тому що в близьких стосунках на карту поставлено не просто «хто правий» , а хто я для тебе насправді .   1. Конфлікт - це не про ситуацію, а про значення   На поверхні все виглядає несуттєво. Не так сказав. Не так подивився. Не відповів. Запізнився. Забув.   Але під цим завжди лежить інше питання: «Мене тут бачать чи ні?» «Я для тебе важлива чи зручна?»   Ми сваримося не через чашку на столі, ми сваримося через відчуття, що нашу думку не врахували. А мозок миттєво перекладає це на загрозливу мову: мене відштовхують, мене не цінують, мене не бояться втратити.   І тоді вмикається не доросле мислення, а внутрі...

Довіра вважається чеснотою. Про неї говорять як про ознаку «світлої душі», відкритого серця і внутрішньої зрілості. Але в реальному житті довіра часто стає не мостом між людьми, а дверима без замка.   Довірливі люди рідко думають, що ними можуть скористатися. Вони не бачать себе жертвами. Вони бачать себе «людьми, які просто вірять у хороше». І саме ця віра стає причиною, чому вони постійно опиняються в ролі ідеальної мішені - для маніпуляторів, токсичних партнерів, шахраїв і тих, хто звик жити чужим коштом: емоційним, фінансовим чи психологічним.   Важка правда в тому, що в цій динаміці завжди двоє. Не лише той, хто користується, а й той, хто раз за разом дозволяє. Не тому, що «слабкий», а тому, що так безпечніше, ніж ризикнути й залишитися наодинці з собою.   Це не текст про параною. Це текст про особисті кордони. Про те, чому деякі люди систематично опиняються в ролі тих, кого використовують, обманюють і «висмоктують», навіть якщо вони розумні, чутливі та...

  Не всі ці слова насправді належать Вінстону Черчиллю. Але всі вони - про людей. Про страх, впертість, владу і ті моменти, коли світ починає хитатися, а разом з ним - і наша впевненість у собі.   Ім’я Черчилля давно стало символом сили характеру. До нього приписують фрази, які живуть власним життям у соцмережах, книгах і розмовах. Я залишила тут не «авторство», а сенси - ті, що дивно точно описують наші реакції, звички і внутрішні конфлікти.   Читайте не як збірку цитат. Читайте як невеликий психологічний тест - на витривалість, межі і чесність з собою.   Про впертість і рух вперед   1. Якщо ти йдеш крізь пекло - йди, не зупиняючись.   2. Успіх - це здатність крокувати від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму.   3. Сокіл високо підіймається, коли летить проти вітру, а не за вітром.*   В житті люди найчастіше здаються не в момент удару, а в момент паузи. Коли зупиняються - починають слухати страхи,...