Пані

Дарія Цвєк досі залишається найвідомішою українською народною кулінаркою. Сьогодні пропоную сімейний та улюблений рецепт великодньої паски пані Дарії.   Дарія Цвєк так описувала ритуал випікання великодньої паски:   Жінки колись дотримувалися особливої традиції при замісі тіста. У той час не смів ніхто прийти до хати, бо тісто могло не вдатися.    Господиня молилася при замісі, і на замішаному тісті долонею робила знак хреста. Перед замісом мука повинна бути загрітою біля печі, її два рази просівали. Господиня вбирала чисту сорочку і довго мила руки.    Якщо паска вдавалася, то була гордість господині на все село.    Вдала паска - це був прогноз на рік для всієї сім’ї.     Верх паски перед печенням прикрашали з тіста: наверх укладали хрест, як символ терпіння Христа, між раменами хреста укладали з тіста птички-зозульки, як символ довголіття.    Кругом укладали колоски, сформовані з тіста, як символ урожаю. Дотримувалися тої особливої церемонії не тільки при

Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви - усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.     Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає у далеке минуле і пов'язана з ритуалом весняного відродження на землі.    Перетворювати звичайне куряче яйце на чарівну писанку за старих часів уміла кожна слов'янська жінка.    Хранителька домашнього вогнища повинна була з року в рік «оновлювати світ» .    Для цієї святої справи їй, окрім яєць, потрібні були: н епочата вода, непочатий вогонь, нові горщики, нова полотняна серветка, бджолиний віск, свічка, фарби, розламана надвоє кісточка-вилка, взята з півнячих грудок. Непочатий вогонь добував господар сім'ї, непочату воду господиня брала опівночі з семи джерел. Фарби добували з пелюсток квітів, кори, коріння і листя дерев. Узор майстрині не