30 цитат з роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого»
Роман «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко - це не просто художній текст. Це щоденник людини, яка намагається зберегти здоровий глузд в часи інформаційного шуму, політичного абсурду і колективної амнезії. Головний герой уважно спостерігає за світом і занотовує все, що відбувається довкола: новини, суспільні настрої, власні думки. І поступово стає зрозуміло: іноді, щоб залишатися притомним в такій реальності, треба бути трохи «самашедшим». В цьому романі багато гіркої іронії, скепсису і точних спостережень про людей, владу, свободу і саму природу суспільства. Я зібрала 30 цитат з цього твору - тих, які особливо точно передають його атмосферу і звучать сьогодні так само гостро, як і в момент написання: 1. Огидна річ - наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас. 2. Іноді мені здається, що колись я вийду з дому через вікно, і більше мене ніхт...