10 речей, відпустивши які, я стала вільною
«Я не розв'язую проблеми. Я змінюю свій тип мислення. І тоді проблеми вирішуються самі по собі», - Луїза Хей Коли я озираюся на своє життя, то розумію, що прагнення до досконалості було моїм найгіршим ворогом. Я росла в атмосфері високих очікувань, й кожен мій день в школі здавався мені змаганням, в якому я боролася за почесне місце кращої учениці в класі. У десятирічному я віці вірила, що тупа - лише тому, що мій мозок погано справлявся з математикою. У мене були високі оцінки з гуманітарних предметів, але в східноєвропейській культурі, яка мене формувала, це не вважалося ознакою блискучого розуму. Набагато пізніше, вже у дорослому віці, я часто вважала себе недостатньо хорошою, недостатньо красивою, недостатньо розумною або недостатньо успішною. Відчувала себе негідною кохання, невартою зарплати, яка б відповідала б моїм талантам та навичкам, й зовсім недостойною того, щоб спробувати отримати цікаву мені посаду на роботі. Зараз моє життя зов