Різдво 25 грудня чи 7 січня: коли насправді народився Ісус
25 грудня вже кілька років, як вихідний день та державне свято в Україні. Адже саме у цей
день християни західного обряду святкують Різдво Христове.
Частина
українців вважає, що такий крок є актом поваги до католиків усього світу,
зокрема тих, які живуть в Україні. Інші кажуть, що не може Христос народитись
двічі, а тому кілька разів відзначати одне свято - неправильно. Є й ті, хто
вважає визнання 25 грудня другим Різдвом початком переходу на
Григоріанський календар.
Чи дійсно
українцям необхідне ще одне Різдво, коли саме народився Ісус, який календар є
правильним та звідки «росте коріння» різниці між православними та католиками
з’ясував «Український
інтерес».
Розкол християн: поява католиків та
православних вірян
У IV
столітті християнська церква мала дуже чіткий та точний розподіл – так звану
пентархію. Це означає, що всі християни світу підпорядковувались п’ятьом
патріархатам: Римському, Константинопольському, Александрійському,
Антіохійському та Єрусалимському. Проте головними церковними кафедрами були
Римська (Західна) та Константинопольська (Східна).
З часом між
ними почали виникати суперечки. Важливу роль тут зіграло економічне та
політичне становище церков. Адже Римська церква здебільшого «опікувалась»
германськими, галльськими та сакськими народами, а Константинопольська
зосередила увагу на греках і слов’янах. На Сході богослужіння правили грецькою
мовою, а на Заході почали використовувати латину. Згодом відмінності з’явились
у віровченні та обрядовості, а суперечки між Римським Папою та Патріархом
Константинопольським переросли у відкритий конфлікт.
Суперечка
сягнула свого апогею за правління Римського Папи Лева IX та Константинопольського
Патріарха Михаїла Керуларія. Останній вирішив, що Східна церква має бути
незалежною від Західної й попросив Папу визнати себе «Східним Папою». Проте він
отримав відмову. Ображений Керуларій своєрідно відреагував на образу - він створив
документ «Викриття латинян», у якому перелічив всі гріхи Західної церкви. Папа
Римський відповів на удар анафемою й відлучив Патріарха від церкви. Водночас
Керуларій скликав Помісний собор, на якому засудив Папу та його легатів й
піддав їх анафемі. Так, у 1054 році відбувся остаточний розкол єдиної церкви й
виникли католики та православні християни.
Григоріанський та Юліанський
календарі: коли, як і чому вони з’явились
Попри
відмінності у богослужінні, до XVI століття всі церкви дотримувались Юліанського
календаря - сонячного. Його ще у 46 році до нашої ери започаткував імператор
Гай Юлій Цезар за рекомендацією астронома Созігена. Саме відтоді рік став
тривати 365 або 366 днів й поділився на 12 місяців.
Проте у 1582
році астрономи помітили, що юліанський календар відстає від сонячного циклу. Це
пояснили тим, що астрономічний рік триває не рівно 365 днів, а 365 діб, 5
годин, 48 хвилин і 6 секунд. І якщо 5 годин враховували під час високосного
року, то про 48 хвилин і 6 секунд «юліанці» взагалі забули. А вони за понад
півтора тисячоліття набігли на цілих 10 діб.
Про своє
відкриття астроном і математик Алоізій Лілліо розповів Папі Римському Григорію
XIII, який керував Західною церквою. Папа послухав Лілліо й вирішив створити
новий тип літочислення - Григоріанський календар. Більшість країн Заходу та
Католицька церква прийняла Григоріанський календар. Тоді як Православний
Патріарх відмовився уподібнюватись Західній церкві й наказав жити згідно з
Юліанським календарем.
Щоправда, у
повсякденному житті східних вірян відбулись зміни - у 1918 році вони почали
дотримуватись Григоріанського літочислення. Але церква так і залишилась вірною
Юліанському календарю.
Від XVI до
XX століття минуло ще 400 років. Тому зараз різниця між церковними святами
Східних і Західних християн становить 14 діб. Саме тому католики святкують
Різдво Христове 25 грудня, а православні - 7 січня.
Коли Різдво святкують у світі
Понад 75%
християн світу відзначають Різдво 25 грудня, й лише 25% людей святкують його 7
січня. Показово, що більшість православних християн, а саме віряни
Антиохійської (Сирія), Александрійської (Африка), Кіпрської, Румунської,
Елладської церкви (Греція), також відзначають Різдво 25 грудня. До них
приєднується й Латвійська православна церква, яка підпорядковується Московському
патріархату.
Й лише ті
церкви, на яких віддавна впливала Москва, визнають 7 січня офіційним Різдвом.
Це стосується вірян Російської, Єрусалимської, Сербської та Грузинської церков,
афонських монастирів, а також православних України й Білорусі.
Ситуація в Україні: Різдво,
розділене навпіл
80%
населення України є православними християнами. Інші 20% - це віряни
греко-католицької та римо-католицької церков, а також численні представники
протестантських конфесій.
Тобто,
«панівною» релігією в Україні є православ’я, говорить доктор богословських наук
Дмитро Степовик. Саме тому в нашій країні й греко-католики, й протестанти
святкують Різдво 7 січня. І хоча де-факто вони визнають правильність
Григоріанського календаря, але не хочуть протистояти православній церкві.
Лише
римо-католики відзначають народження Христа 25 грудня.
В Україні 25
грудня офіційно визнали Різдвом, щоб висловити повагу представникам інших
конфесій. Після цього, щоправда, між вірянами виникли численні суперечки, адже
Ісус Христос не міг народитись двічі.
Два Різдва: яке з них справжнє
Пан Дмитро
Степовик переконує, що святкувати Різдво саме 25 грудня - це абсолютно
правильно. І для цього є кілька важливих причин.
Зокрема, не
існує точної дати, коли народився Ісус Христос. Проте у християнській традиції,
яка спирається на астрономічний календар, днем народження Христа вважають час
після зимового сонцестояння. Адже саме 25 грудня до світлого часу доби починає
додаватись хвилина, що означає відродження світла. Ще за язичництва цю дату
вважали перемогою добра над злом, а християни почали шанувати її як народження
Ісуса. Тобто, українці втрачають цей момент і відзначають його аж на два тижні
пізніше.
Святкувати
Різдво саме 25 грудня - це абсолютно правильно.
Окрім цього,
перед Різдвом християни дотримуються Пилипівського посту, який є одним із
найважливіших у році. Католики завершують піст 25 грудня, а тоді зі спокійною
душею відзначають Новий рік - свято співів, танців та веселощів.
Тоді як
православні віряни починають постувати 28 листопада й закінчують 6 січня. І
прямо посеред посту, коли необхідно духовно очиститись та підготуватись до
зустрічі Різдва Христового, вони гучно святкують Новий рік. Тобто, відзначення
Різдва 7 січня порушує перебіг свят й створює своєрідний дисонанс у релігійному
житті.
Православне
Різдво 25 грудня: крок до правди чи у прірву
Ще у 1920-х
роках минулого століття російський Патріарх Тихон спробував перейти на
Григоріанський календар. Проте його намагання не підтримали люди: 25 грудня
храми були пустими, віряни прийшли святкувати Різдво 7 січня.
«Ми
тримаємось за звичку народу», - говорить Дмитро Степовик.
Показовим є
приклад Грецької церкви. Після переходу на Григоріанський календар, релігійна
громада у країні розкололась: 20% вірян досі не визнають нове літочислення.
Саме тому, переконує пан Степовик, різко ввести в Україні новий календар та скасувати Різдво 7 січня є хибним кроком. Адже це створить вибух у суспільстві. І хоча Григоріанський календар є правдивим, але до переходу необхідно ретельно готуватись. Зокрема, треба міняти свідомість людей.
Для цього
важливо проводити просвітницькі роботи, нагадувати людям про сенс свята,
наводити історичні аргументи.
«Насправді,
обурення від переходу може виникнути лише у тих людей, які лише називають себе
християнами, але не мають у серці християнської любові», – доводить науковець.
І додає, що
визнання 25 грудня офіційним святом – це вже шлях до прогресу та правди. А
можливий перехід на Григоріанський календар – це відмова від «Кремля» й крок до
Європи. Проте дійсно зрозуміють та приймуть такі зміни лише майбутні покоління.
Джерело: «Український інтерес»
