Як святкують Різдво в різних країнах світу
Різдво відзначається в цілому світі. Але багато країн мають власні традиції та звичаї, пов'язані з його святкуванням.
Найнесподіваніші та найзворушливіші різдвяні звичаї з різних куточків планети:
У Болгарії Різдво називається «Коледа». Доброго дідуся, який приносить подарунки, називають «Дядо Коледа». За народним звичаєм, в Різдвяну ніч, молоді чоловіки збираються на «коледуванє», ходять вулицями у святковому національному одязі та співають «коледні пісні».
Каталонія - невелика область, яка входить до складу Іспанії, але давно мріє відокремитися від країни й стати самостійною державою. Каталонці не лише на політичній арені доводять свою незалежність - новорічні та різдвяні традиції тут теж відрізняються від інших європейських країн. За кілька днів до Різдва в цій області починають «очищати колоди» - саме так з каталонської й перекладається назва щорічного ритуалу «caga tió».
Суть його полягає в тому, що кожна родина з колоди має зробити кумедну істоту з лапками й милою мордочкою. Новий вихованець стає в будинку найбажанішим гостем - господарі пригощають його святковими стравами, цукерками та фруктами. Правда щастя нечуваного звіра триватиме недовго: в різдвяну ніч привітні господарі беруться «лікувати» колоду, а простіше кажучи, бити його всім тим, що попадеться під руку. Виявляється, що від сили ударів й залежить щастя в прийдешньому році.
Згідно зі старовинною австрійською легендою, у Святого Миколая (Санта-Клауса), є неприємний, злий супротивник - Крампус, який заважає доброму чарівникові, який поспішає рознести подарунки слухняним дітям, будує різноманітні підступи, та й взагалі виконує всі обов'язкові функції негативного персонажа . До речі, для батьків неслухняних дітей Крампус зовсім не здається таким вже шкідливим героєм - адже злий дух забирає пустунів у свою печеру, ймовірно, щоб поласувати ними на різдвяну вечерю. Так що, маленькі непосиди ризикують не лише залишитися без подарунків, але й бути вжитими в їжу. Щоб захиститися від монстра, зовнішність якого скидається на ворона й чорта в одній особі, спритні дітлахи стали самі переодягатися в Крампуса, щоб зловмисник їх не знайшов. Саме тому в переддень Різдва вулицями Відня ходять зовсім на Святі Миколаї, а такі собі фантастичні потвори.
Кожному відомо, що саме перед Різдвом починають шаленіти різноманітні злі духи, відьми та інша нечисть, яких в Норвегії, схоже, чимало - згадайте хоча б знаменитих лісових тролів! Так що всі чудовиська, які ще збереглися в первозданному вигляді, в північній країні спускаються з гір, щоб заволодіти душами простих смертних.
Що ж роблять норвежці, які не бажають потрапити в лапи до чаклунів та відьом? Все дуже просто! Найкращим захистом від нечисті мешканці країни вважають... відсутність мітел. Тому в переддень Різдва ви не знайдете в Норвегії жодної мітли. До речі, судячи з усього, чарівний спосіб діє - в Норвегії не було офіційно зафіксовано ще жодного нападу відьми на людину.
Греки вважають, що в період різдвяних свят до їхніх будинків можуть проникнути лихі ельфи, які творять зло й залишають після себе хаос в оселях. Тому мешканці Греції залишають для невидимих істот солодощі, обкурюють кути житлового приміщення ладаном та кроплять свяченою водою.
У святвечір рано вранці кожен серб має піти до лісу та зірвати дуба, на якому ще є пожовкле листя, до нього додають пучок соломи (або купують на ринку вже готовий різдвяний букетик, який називається «бaдняк»).
Перед Різдвяною вечерею господар будинку або почесний гість урочисто вносять бaдняк в кімнату. Зі словами «Христос се роди» (Христос народився), він бажає всій родині виконання заповітних бажань. Господиня будинку відповідає на це «Ваістіну се роди» і посипає його зернами пшениці. Господар розкидає солому по підлозі та під столом, на якому вже парує різдвяне частування. При цьому господар квокче куркою, діти відповідають йому як курчата, а господиня кладе на чотири кути кімнати по волоському горіху. Потім господар підпалює дубову гілочку від полум'я свічки й, коли гілочка спалахує безліччю іскорок, проголошує: «Скільки іскорок - стільки в будинку щастя, грошей, достатку, здоров'я та радості».
Італійці - люди веселі, так що Різдво для них ще одна нагода влаштувати свято для всієї родини. Правда, спершу слід зробити вдома генеральне прибирання, яке за традицією має супроводжуватися національними піснями. Що ж, жителі сонячної країни мають рацію - з піснею жити, дійсно, веселіше. А ось викидання меблів крізь вікно - це, швидше, міф для туристів. Нині, в період тривалої кризи, шафу в вікно стане викидати хіба що дивак. Але певні традиції все ж збереглися. Так, наприклад, ще за місяць до Різдва міста починають наповнюватися яскраво-червоним кольором - італійці страх як люблять все яскраве, а вже на Різдво - сам Бог велів. Більш того, зовсім недавно в Італії виникло нове повір'я, яке швидко підхопили й розповсюдили шанувальники різноманітних прикмет - якщо ви зустріли під Різдво поліціянта в червоних шкарпетках - удача в новому році вам забезпечена. А от подарунки дітям в Італії приносить зовсім Святий Миколай, а стара Бефана. Яке відношення вона має до Різдва - не дуже зрозуміло, хоча італійців, схоже, все влаштовує - хорошим хлопчикам та дівчаткам - подарунки в панчохи, поганим - вуглинки.
Що стосується святкування безпосередньо Нового року, то тут італійці дають собі волю в їжі, адже згідно ще з одним повір'ям - що більше з'їси в останні години старого року, то щасливішим будеш в новому.
Естонія багато традицій запозичила у Скандинавських країн. Тому не дивно, що й Різдво у них має назву jõulud, як ім’я шведського божества Зимового сонцестояння. Навіть новорічні вінки, які одягаються на голову, прикрашаються на язичницький кшталт - так, як це було заведено в давні часи. Ялинка має стояти в житловому приміщенні, щоб удача в новому році не покинула дім. Естонці ретельно обдумують плани на 1 січня, тому що, згідно з поширеною думкою, яка сягає корінням в далеке минуле, тим, чим ви займетеся в перший день року, - й належить вам робити всі інші 364 дні.
Існує ще одна традиція, яка очевидно викличе у вас посмішку - в Естонії в переддень Нового року заведено ходити в лазню. Втім, не лише в Новий рік. За великим рахунком, в лазні можна відзначати кожне відносно важливе свято. Головне - не поспішати.
Крім запеченої індички, про яку чув кожен, хто вчив у школі англійську мову, й різдвяного дерева, з недавнього часу в Англії з'явилася вельми оригінальна традиція, яка з кожним роком набирає все більшої популярності - мало того, її транслюють чи не всі державні телеканали світу. Напевне тому, що відзначати Різдво й Новий рік саме так ще нікому просто не приходило в голову.
Судіть самі - манірні британці вважають своїм обов'язком зануритися перед святом в крижану воду на відкритому просторі. Ритуал прийшов з Лондона, де кілька років тому Санта-Клауси замість того, щоб розносити подарунки зразковим дітям один за одним почали стрибати в води озера в Гайд-парку. Хоча дивуватися тут нема чому - наше купання в ополонці на Водохреща теж напевно у багатьох викличе здивування.
На різдвяний стіл чеські господині найчастіше подають дрібне печиво, покрите цукром, салат з картоплі й, звичайно, запеченого з кмином коропа. Ну а після святкової вечері чехи влаштовують яблучні ворожіння. Для цього розрізають яблуко на дві рівні половинки й придивляються до його серцевини. Якщо чітко видно невелика зірка з яблучного насіння, це означає, що мешканці будинку в цьому році жити в достатку. Якщо ж зірка виходить неповною або фігура зовсім не схожа на зірку, то нічого доброго господарям будинку очікувати не варто.
Попри те, що Мексика - країна вічного літа, Різдво тут ніхто не скасовував, тільки ось відзначають його по-іншому. Головна святкова страва в одному з міст - редиска. Щороку двадцять третього грудня місцеві жителі збираються на центральній площі для того, щоб влаштувати редисковий фестиваль на честь наближення Нового року.
Взяти участь в шаленій урочистості можуть всі охочі - вхідний квиток на фестиваль один: треба вирізати з редиски будь-яку фігурку або персонажа відомого мультфільму. У фіналі різдвяного дійства компетентне журі обере серед різьбярів по редисках переможця, нагородою якому стануть фотографії його творіння на перших шпальтах ранкових газет.
В Австралії Різдво припадає на сам розпал спекотного літа, так що святкування тут починаються ближче до вечора, коли сонце скочується за горизонт, повертаючи повітрю довгоочікувану прохолоду. Найчастіше Новий рік, так само як і Різдво зустрічають на пляжі або на природі. Попри те, що мрія пограти в сніжки й зустріти справжнього Санта-Клауса так і залишається мрією, австралійці не сумують. Про настання нового року місцевих жителів оповіщає зовсім не бій курантів, а хор автомобільних гудків, який звучить в унісон з дзвоном церковних дзвонів.
В Японії Різдво католики відзначають так само як й у всіх країнах - по-сімейному. При цьому запалюють солому, оскільки вважається, що вона відганяє злих духів. Замість Святого Миколая основна фігура свята - бог Хотейошо. Саме він й приносить різдвяні подарунки.
До того ж японці - народ педантичний, старанний, тому Новий рік для них - свято каліграфії. Замість того щоб сидіти за святковим столом й наминати за обидві щоки різноманітні ласощі, мешканці країни Вранішнього Сонця впродовж кількох днів займаються тим, що виводять на папері ієрогліфи, які насправді нагадують справжній витвір мистецтва. Вічна молодість, довголіття та весна - ось те, що замовляють для себе японці щороку. І правда, що може бути важливіше цих трьох аспектів щасливого життя. Чудова філософія.
По завершенню свят, листи спалюють на вулиці, і якщо вітер підніме листок вгору, то всі щирі побажання збудуться.
