9 аргументів, чому українці з росіянами не братські народи

 

1. Все почалося з Києва

 

У 9 ст. саме з центром у Києві було сформовано середньовічну державу - Русь. Впродовж наступних кількох століть Руссю у широкому значенні називалась уся територія, де визнавали владу київських князів. Але у вузькому значенні під Руссю знали землі середнього Подніпров'я довкола Києва. Землі на північному сході, де згодом сформувалось Московське князівство, у ті часи називали Заліссям. Імперські амбіції росії з'явилася значно пізніше. Україна не повинна страждати від хворої фантазії сусідів.

 

2. Україна та росія розвивалися за різних історичних умов. Мали впливи різних сусідів.

 

Витоки всього українського, російського, білоруського та, в значній мірі, і литовського народів - у середньовічній Русі. Проте їх формування у наступні століття проходити за різних історичних умов. Це визначило суттєві культурні, політичні, світоглядні відмінності, а також різні мови, зокрема українську і російську.

 

3. Україна - країна демократичних традицій.

 

Після монгольської навали, у 13 столітті, історичні долі територій сучасних України та росії остаточно розійшлися. Українські терени продовжували розвиватися у руслі європейського контексту. Демократія, самоврядування та європейське право, релігійна терпимість, повага до приватної власності. Це визначало політичну культуру мешканців. Більшість цих ознак зберігалися в козацькій державі - Гетьманщині. Північно-східні землі колишньої Русі увійшли до складу монгольської Золотої Орди. На формування політичної культури Московського князівства мали визначальний вплив ординські порядки й традиції з возвеличенням правителя і повною йому покорою, абсолютним домінуванням держави, відсутністю приватної власності на землю та общинними порядками.

 

4. Україна - не «молодший брат».

 

Комуністичною пропагандою були сформовані чіткі шаблони для розгляду історії України. Передусім, вона мала бути придатком для російської історії. Історичні події в Україні мали дублювати російські процеси. При цьому бути менш масштабними, другорядними. Але ця пропаганда не мала нічого спільного с реальністю.

 

5. Україна - європейська країна.

 

Російська пропаганда наголошує на дружбі народів, спільній боротьбі, ворогові, який заважає Україні та росії бути разом. Але не існує жодного ворога. Є чіткий вибір українців - бути в Європейському Союзі.

 

6. Українська культура - унікальна та самодостатня

 

У шаблонах російської пропаганди найважливішими в діяльності українських митців мали бути їхня дружба російськими майстрами й орієнтир на російські зразки. Усе, що не вписувалося в ці шаблони, або маргіналізувалося, або відверто дискредитувалося. Та українці вільні у своєму творчому виборі та ніколи не підтримували ідеологію «русского міра»

 

7. Міфи про «братній народ» чи «єдиний народ» - абсолютно штучні.

 

Концепція «братніх народів» - це хворий витвір радянської пропаганди на заміну російській імперській концепції «триєдиного народу». Це спроба насильно прив’язати українську історію до російської та заперечити право українців і білорусів на власний історичний вибір. Після Євромайдану це абсолютно втратило сенс. Нині, щоб обґрунтувати та виправдати агресію проти Українського народу, кремлівська пропаганда почала говорити про «єдиний народ». Вони вплітають сюди  й захист православ’я. Адже росія визнає лише Московський патріархат. Та ми не єдиний народ і ніколи ним не були.

 

8. Україна не залежить від росії. Як би їй цього не хотілося.

 

Українці швидко почали скидати з себе ярмо енергетичної залежності. Росія не змогла прикувати нас до газових труб. Анексія Криму та події на Сході також значно обвалили рівень доброго ставлення до росії. Російські пропагандисти давно знали, що між державами палають мости. Тож постійно вигадували міфи, про те чому ми маємо «бути разом» на правах «молодшого брата». Але Україна самостійна.

 

9. В українців та росіян різна кров

 

Українці походять від слов’янських племен. Російський народ утворився значною мірою шляхом змішання та ослов’янення угро-фінських племен: мурома, меря, весь, мещера, мокша, перм, нарова та інших. Що тут говорити. Є багато теорій. І всі вони зводяться до того, що ми можемо побачити неозброєним оком. Ми - землероби. Всі пісні у нас чесні – що відчуваємо, те і співаємо. Славимо господарів у своїх колядках та щедрівках, на відміну від кочівників-росіян. Вони ж славлять царя та погрожують навіть у фольклорі: «Кто не даст пышки, ми тому в лоб шишки, кто не даст пятачок, тому шею на бочок». 

Та з українцями більше це не пройде.

 

За матеріалами: Міністерства культури та інформаційної політики, Українського інституту національної пам’яті