Як навчитися говорити «ні» та перестати догоджати довколишнім

 

Чому буває складно сказати «ні»?

 

Як і навіщо навчитися це робити?

 

Якщо тобі складно відмовляти людям, тоді ця стаття для тебе.

 

Напевно, серед нас немає людини, яка завжди й з легкістю може відмовити комусь у проханні. У кожного бувають ситуації, коли це зробити дуже складно, і язик просто не повертається сказати «ні».

 

✓Найкраща подруга просить гроші в борг, а ти лише накопичила на дуже важливу й потрібну тобі річ й вже навіть пригледіла її в магазині.

 

✓Свекруха кличе в гості, а ти збиралася цими вихідними зустрітися з подружками.

 

✓Подружка наполягає, щоб ви разом ходити до спортзалу, а ти хотіла б займатися плаванням чи йогою, а не тим чим вона.

 

✓Старша пані стоїть біля твого сидіння в метро, а в тебе клято болить спина після операції.

 

✓Начальник просить залишитися понаднормово, а в тебе дуже важливі плани на вечір.

 

Є кілька причин, через які складно відмовляти:

 

Бажання бути доброю

Хорошим дівчинкою, подругою, дочкою, дружиною, мамою, співробітницею, колегою тощо.

 

Бажання подобатися

Погоджуючись допомогти, ми задовольняємо свою потребу у прийнятті.

 

Нам здається, що якщо ми відмовимо, то станемо егоїстичними, поганими, неприємними, безсердечними. А це тяжкі переживання. Щоб їх уникнути, ми погоджуємось на те, чого робити не хочемо.

 

Страх образити, ранити, зачепити іншу людину

Часто коли з’являється необхідність комусь сказати «ні» ми уявляємо себе на місці іншої людини. Роздумуємо над тим, як боляче та прикро було б, якби відмовили нам.

 

Така потреба ставити себе на місце іншого формується у нас під впливом культурних та сімейних установок, а потім стає нав'язливою.

 

Страх бути проігнорованим

Як правило, він є у людей, які виросли в дисфункційній сім'ї, де був  дуже жорсткий дефіцит тепла, прийняття та розуміння. Їх «любили» за послух. І догоджання було для них єдиним способом хоч якось привернути увагу батьків.

 

Подорослішавши, такі люди задовольняють чужі прохання, щоб «заробити» визнання та відчути власну цінність. У дитинстві їх навчили бути добрими та подобатися іншим.

 

Страх конфлікту

Він розвивається у сучасних людей за умов постійного стресу. Ми боїмося, що при відмові інша людина розсердиться. А гнів і обурення нас настільки лякають, що ми втрачаємо здатність захистити себе.

 

Нам простіше сказати «так» і уникнути конфліктної ситуації, ніж сказати «ні», та відчути негативні емоції.

 

Страх зруйнувати стосунки

Нам здається, що якщо ми відмовимо партнерові чи близькому другові, то втратимо його чи зіпсуємо стосунки.

 

Тому ми й боїмося висловлювати власну думку, вибудовувати кордони та захищати особистий простір.

 

Не вміючи говорити «ні», ми втрачаємо свободу та впевненість у собі

 

Часто безвідмовних людей вважають слабохарактерним. З таким «ярликом» складно завойовувати довіру та повагу.

 

Можна ніколи не говорити «ні», але так і не стати доброю в очах інших чи у власних. 

Почуття самоцінності не залежить від того, наскільки часто ми виконуємо прохання інших на шкоду собі. І воно не страждає, якщо ми комусь відмовляємо.

 

Не сказавши «ні», ми витрачаємо свій час та психологічні ресурси на інших.

 

Замість того, щоб використати їх у власних цілях.

 

Наприклад, людина погодилася на зустріч, яка їй не потрібна. Вона починає думати: «Навіщо я це зробила?» Лає себе, сердиться на себе і на того, кому поступилася. Потім страждає від почуття провини. Усі ці переживання забирають дуже багато сил.

 

Або інший приклад. Друг просить про позику, а людина розуміє, що не може дати таку суму. Але боїться образити приятеля, боїться, що той перестане спілкуватися з нею. І, стиснувши серце, віддає всі гроші, а потім займає сама, щоб протягнути до зарплати.

 

Неможливість сказати ні призводить до відчуття безвиході та загнаності. Можливість відмовляти робить людину вільнішою та впевненішою.

 

Не відмовляючи, ми ніби просимо людей нагадати нам про нашу несвободу та невпевненість у собі.

 

Безвідмовними дуже легко та зручно маніпулювати.

 

Невміння говорити «ні» - серйозна нагода задуматися про особисті кордони. Що посієш те й пожнеш. Якщо посієш безвідмовність, то пожнеш емоційне рабство від інших людей.

 

Як навчитися говорити «ні» і при цьому почуватися комфортно

 

Кілька простих рекомендацій, якими варто скористатися вже зараз:

 

Пам'ятай, що «ні» означає лише те, що зараз у тебе немає можливості виконати це прохання

 

«Позич мені грошей. - Ні, я не можу, бо зараз мені ці гроші потрібні самій».

 

Відмова не означає, що ти не хочеш більше спілкуватися з людиною. Або що ти егоїстка чи бездушна. Просто якщо зараз ти позичиш гроші, то тобі не буде за що купити собі їжу - а це твоя базова потреба.

 

Не забувай, що допомагати іншим можна лише тоді, коли для цього є можливість, бажання та ресурси

 

У психології є цілий напрямок «як не бути рятівником». Для цього є чіткі правила.

 

Одне з них таке - коли ти погоджуєшся комусь допомогти, спершу оціни свої можливості: чи спроможна ти надати цю допомогу. Якщо ти розумієш та усвідомлюєш, що твоїх ресурсів недостатньо, можна і треба сказати «ні».

 

Тренуйся говорити «ні» перед дзеркалом

 

Вивчи вираз свого обличчя, щоб виглядати спокійною та доброзичливою. Обдумай заздалегідь відповідні фрази.

 

«Вибач, але поки що я не можу»

 

«Зараз у мене немає можливості, мені треба подумати»

 

Запропонуй альтернативну допомогу, інше розв'язання питання, якщо це важливо для тебе та прийнятно.

 

«На жаль, я не можу позичити тобі 5 тисяч, але можу позичити 2»

 

«Я не можу допомогти зі звітом сьогодні, бо зайнята. Але можу наступного тижня»

 

Дій поступово й не намагайся освоїти все одразу

 

Спочатку спробуй одну навичку. Відточуй її, доки не досягнеш результату.

 

Будь готова до того, що вдасться не одразу: у процесі навчання чогось нового завжди бувають зльоти та падіння.

 

Щоб почуватися цілісною особистістю, треба знайти баланс у житті. Все має бути в міру. Важливо, щоб не страждали ні твої принципи, ні принципи інших.

 

Вміти казати «ні» не означає відмовляти завжди!

 

Людям треба допомагати. Але завжди варто аналізувати ситуацію та діяти відповідно до висновків.

 

Не доречно думати, що говорити «ні» треба завжди. Якщо регулярно усім  відмовляти, то можна залишитися самотньою.

 

Просто пам'ятай, що ти маєш право сказати «ні». І розпоряджайся цим правом на благо собі та іншим.