Пані

Кохання чи співзалежні стосунки? 11 головних відмінностей «Це найсильніше почуття в моєму житті», «Я без нього жити не можу», «Я заради нього на все готова»…   Ми мріємо про «велике кохання», і коли почуття накривають з головою - здається, що це точно воно. Але далеко не завжди яскраві, сповнені емоцій чи навіть міцні стосунки - здорові. Під маскою «великого кохання» часто ховається співзалежність - хвороблива та небезпечна любовна прихильність, яка непомітно руйнує життя одного чи обох партнерів.   Як відрізнити кохання від співзалежності й не потрапити в пастку токсичних стосунків?   1. Партнерство vs Начальник-підлеглий   Здорові стосунки - це партнерство двох окремих самодостатніх особистостей. Обидвоє спілкуються «на рівних», спільно обговорюють плани та завдання, за взаємною згодою розподіляють відповідальність у побуті, фінансових питаннях, організації дозвілля, вихованні дитини тощо.   А у співзалежних стосунках проглядається

Комплекс мученика: навіщо люди свідомо роблять погано самі собі?   Комплекс мученика - це сукупність думок, почуттів та переконань, що формують модель поведінки, побудовану на стражданні та жертовності з метою отримання уваги, схвалення, пошани та визнання. За аналогією з мучениками у релігійному світі, де людину відсторонювали, принижували, ображали й нерідко піддавали тортурам, аж до вбивства за її погляди чи світогляд.   В ідеальному розумінні, мученик - це герой, який несе добро і світло, але вороги всіма силами намагаються протистояти цьому. Вони знущаються, зводять підступи, відкрито переслідують й прагнуть знищити. Але попри все мученик йде своїм шляхом, і часто ціною власного життя домагається бажаного або як мінімум не стає навколішки перед обставинами, продовжує слідувати ідеології жертвуючи всім, що в нього є.   Такі постаті не рідкість, і є практично у кожній релігії. Мільйони послідовників у всьому світі не просто пам'ятають їхні

6 негативних сценаріїв життя, які формують батьки «Та що зі мною не так?!» - таке запитання часто ставлять собі дорослі люди, які виросли у  дисфункційних сім'ях, де психологічне насилля було нормою, й дитині з дитинства нав'язувалися нездорові життєві установки. Таким «дорослим дітям» доводиться нелегко: вони щосили прагнуть щастя, але між ними й заповітними цілями у житті постійно постає внутрішня перешкода: людина робить одні й самі помилки, постійно потрапляє у схожі травмувальні ситуації та взаємини.   6 найпоширеніших батьківських помилок, які «програмують» дитину на нездорові життєві сценарії:   1. Заборона на волю Це установка, яку прищеплюють надмірно суворі батьки та батьки, які надміру опікають своїх дітей. У такій сім'ї дитина - це підлеглий і раб, а батьки - повноправні господарі та начальники.   Батьки точно знають, як краще і прагнуть регулювати всі сфери життя дитини до дрібниць.   Якщо ж дитина намагається в