Кохання чи співзалежні стосунки? 11 головних відмінностей

«Це найсильніше почуття в моєму житті», «Я без нього жити не можу», «Я заради нього на все готова»…

 

Ми мріємо про «велике кохання», і коли почуття накривають з головою - здається, що це точно воно. Але далеко не завжди яскраві, сповнені емоцій чи навіть міцні стосунки - здорові. Під маскою «великого кохання» часто ховається співзалежність - хвороблива та небезпечна любовна прихильність, яка непомітно руйнує життя одного чи обох партнерів.

 

Як відрізнити кохання від співзалежності й не потрапити в пастку токсичних стосунків?

 

1.

Партнерство vs Начальник-підлеглий

 

Здорові стосунки - це партнерство двох окремих самодостатніх особистостей. Обидвоє спілкуються «на рівних», спільно обговорюють плани та завдання, за взаємною згодою розподіляють відповідальність у побуті, фінансових питаннях, організації дозвілля, вихованні дитини тощо.

 

А у співзалежних стосунках проглядається «вертикаль влади». Один із партнерів виступає беззаперечним авторитетом, «начальником»: він в односторонньому порядку задає правила спілкування та спільного побуту, розподіляє обов'язки, керує ресурсами. Від його рішень залежать усі плани пари.

 

Другий партнер грає роль «підлеглого»: він підлаштовується під потреби, бажання та спосіб життя першого. Виступає виконавцем волі іншої людини, може не відчувати за собою права на особисту думку або боятися її висловити в страху завдати образи, бути відкинутим.

 

Часто у таких парах формуються дитячо-батьківські взаємини. «Дитина» передає відповідальність за своє життя «дорослому», але при цьому втрачає право голосу і не може розпоряджатися спільними ресурсами. А «дорослий» має всю повноту влади й можливостей, але на нього лягає все побутове фінансове організаційне навантаження. І рішення про такий розподіл ролей приймається негласно, без добровільної згоди: один із партнерів «підминає» іншого.

 

2.

Турбота vs жертовність

 

Наступний маркер - ставлення партнерів до своїх особистих ресурсів: емоційних, соціальних, часових, матеріальних чи фізичних.

 

У здорових взаєминах обидва партнери здатні усвідомлювати свої потреби та бажання, озвучувати їх без почуття сорому та провини. Кожен враховує потреби іншого, шанобливо ставиться до них, може бути гнучким і йти на компроміс. Партнери пам'ятають про власні потреби, але при цьому можуть обмінюватися особистими ресурсами, щоб виявити турботу й увагу, створити комфортні умови для кожного.

 

Співзалежність - це «перекіс» в одну зі сторін, коли один із партнерів завжди віддає більше, ніж отримує. Регулярно підлаштовується під потреби іншого, жертвує власними потребами та бажаним способом життя, мріями, особистим часом. Для нього стосунки стають єдиним у житті пріоритетом, він буквально розчиняється у житті іншого.

 

Можливий і варіант, коли кожен із партнерів постійно приносить «на вівтар загального щастя» щось важливе для себе - не замислюючись і не обговорюючи, чи потрібна ця жертва взагалі.

 

3.

Взаємоповага vs одностороння вседозволеність

 

У здорових стосунках обидва партнери можуть відкрито позначити свої межі: пояснити, яка поведінка/ставлення їм підходить, а яке вони вважають неприпустимим і не терпітимуть.

 

У співзалежних стосунках чіткі межі є лише в одного. Цей партнер ревно оберігає та відстоює свої інтереси: про що не можна згадувати або жартувати, як не можна поводитися і що не можна говорити (наприклад, при сторонніх). Другий партнер дотримується цих правил і мовчить про свої почуття, для нього немає нічого «занадто». У страху втратити прихильність і любов може терпіти різні форми насильства:

 

психологічне: глузування, надмірна критика, завуальовані або прямі образи, тиск на сором і провину;

фізичне: пошкодження особистих речей, погрози ударів чи побої;

сексуальне та репродуктивне: інтимна близькість без взаємного бажання, рішення про заведення дитини;

фінансове: обмеження у коштах та шантаж ними, відсутність доступу до загальних заощаджень.

4.

Відкритість vs Скутість

 

У близьких довірливих стосунках обидва партнери можуть вільно ділитися один з одним усіма почуттями та емоційним досвідом, тому що впевнені у прийнятті та підтримці.

 

У співзалежних взаєминах один або обидва партнери пригнічують прояв емоцій або мовчать про них у страху, що інший осудить, знецінить, засміє, використає потаємні переживання інструмент провокації та знущання, аргумент у конфлікті.

 

5.

Довіра vs Гіперконтроль

 

У здорових стосунках кожен у парі сприймає свого партнера як самодостатню особистість, яка усвідомлено зробила вибір на його користь і поважає цей вибір. Обидва партнери мають здорову самооцінку, насолоджуються товариством один одного та впевнені у спільних почуттях.

 

У співзалежних взаєминах один або обидва партнери не впевнені у взаємних почуттях. Кожному (або одному) здається, що вибір на нього пав «випадково», що він не вартий любові та вірності, тому партнер у будь-який момент може «все зрозуміти» та піти до іншого. Або ж один із партнерів не сприймає іншого як повноцінну дорослу людину, яка відповідальна за свій вибір. Усе це породжує страх зради, постійні підозри, ревниву поведінку.

 

6.

Соціальне життя vs Ізоляція

У здорових взаєминах партнери з розумінням ставляться до того, що у кожного може бути персональне коло спілкування, в якому закриваються якісь важливі психологічні потреби.

 

Співзалежні партнери сприймають друзів, колег, родичів один одного як потенційну загрозу стосункам, відчувають до них ревнощі. Одному чи обом нестерпна думка, що партнер може витрачати свої емоційні та тимчасові ресурси «на стороні», мати близькі взаємини та довірливі зв'язки з кимось ще. Звідси виникає бажання повністю захистити партнера від стороннього впливу, налаштувати його проти близьких.

 

7.

Комунікація vs Прихована агресія

 

У здорових стосунках люди здатні відкрито висловити свої переживання, обговорити назрілі проблеми й не тікають від них. Кожен розуміє, що накопичувати скарги та невдоволення безглуздо, важливо проаналізувати непорозуміння, образу чи конфлікт інтересів, розібратися у причині та знайти рішення, яке зробить життя комфортним для кожного.

 

Для співзалежності будь-який конфлікт - це глобальна загроза стосункам, страх неприйняття та знецінення переживань, страх самотності у разі розриву. Тому один або обидва партнери приховують дискомфорт і образи, пригнічують прояв негативних емоцій, терплять «до останнього», використовують завуальовані методи ведення конфлікту (їдкі глузування та натяки, бойкот мовчанням).

 

Проблеми залишаються невирішеними, образи накопичуються, напруга в парі зростає - і часто спричиняє серйозні сварки та розриви «на рівному місці», коли якесь незначне слово чи дія стала останньою краплею.

 

8.

Прохання vs Маніпуляції

 

У довірливих стосунках обидва партнери можуть відкрито висловлювати свої прохання, залишаючи іншому можливість відмовити.

 

У співзалежних - відмова завчасно не передбачена у побудові прохання. Один чи обидва партнери формулюють запит задоволення своїх потреб з допомогою психологічних маніпуляцій.

 

Прохання без прохання. Натяки, «риторичні» питання та заяви. Мета: змусити партнера самостійно запропонувати допомогу.

 

Гра на деструктивних емоціях. Завуальовані закиди, звинувачення, саркастичні глузування. Мета: викликати у партнера ірраціональне почуття провини, сорому, страху.

 

Постановка перед фактом. Твердження замість питання. Мета: змусити партнера щось зробити, ігноруючи його власні потреби.

 

9.

Прийняття vs Підлаштування

 

У коханні обидва партнери здатні бачити один в одному окрему особистість зі своїми особливостями мислення та поведінки, чеснотами та недоліками. При цьому залишається простір для відкритих дискусій, обговорень, позначення особистих кордонів та прохань.

 

У співзалежних стосунках один або обидва партнери відчувають любов не до особистості, а до її ідеалізованого образу, і намагаються «переробити» людину під цей шаблон. Нав'язують потрібні їм погляди, особливості мислення та поведінки за допомогою настирливих скарг, звинувачень та закидів, ультиматумів та емоційного шантажу.

 

10.

Спільний розвиток vs Придушення

У коханні стосунки сприймаються як джерело взаємної підтримки та натхнення. Кожен партнер усвідомлює, що в іншого можуть бути незрозумілі йому інтереси та прагнення, радіє здобуткам, допомагає реалізувати особистий потенціал.

 

У співзалежності наявність у партнера власних захоплень та цілей означає загрозу близькості, віддалення. Один партнер, або обидва відчувають ревнощі до роботи та хобі іншого, знецінюють бажання та мрії, пригнічують самооцінку та потяг до саморозвитку, шантажують розривом.

 

11.

Страх самотності vs Самодостатність

У здорових стосунках обидва партнери - самодостатні люди. Вони розуміють, що здатні існувати одне без одного. Але при цьому кожен обирає близькість, тому що щиро зацікавлений у спілкуванні з партнером, поважає та сприймає його як особистість.

 

У співзалежності для одного або обох партнерів стосунки - це не свідомий вибір на користь іншої особистості, а втеча від самотності чи данина соціальним стереотипам, страх суспільного засудження.