Пані

   Пані, панночки, панянки, І подружки, й коліжанки, Молодиці і дівчата, Щось я маю вам казати - Скоро літо і тепло, Щоби зручно всім було, І комфорно, і спокійно, І без комплексів, і вільно, Гайда, купим капелюшки, Щоб на очки і на вушка.   Щоб не бачити й не чути, Що про нас говорять люди Тишком нишком, а не в очі І сплітають, і торочать - Чи ми добрі, чи погані І кому коли кохані.   Чи хазяйки, чи нероби, Чи посапали городи.   Чи спимо, а чи дрімаєм, Звідки на щось гроші маєм.   Чи щасливі, чи не дуже, Хто з ким водиться і дружить.   Як, у чім, куди ми ходим, Як у ліжку милим годим.   Котра грішна, котра чесна І в котрої в хаті безлад.   Чи фарбуємось, чи сиві, Чи в короткому красиві.   Хто кому неправду каже, Хто ціпи із кимось в'яже.   Хто чого і скільки має - Чи дають, чи заробляє.   Хто й за що купив машину, Хто кому зробив дитину.   Чи є діти, чи нема І чия у тім вина.   А як

  - Оксанко, прокидайся! Вже вдруге будильник дзвонить, а ти все ніжишся… Та знаю-знаю, що вставати з теплого ліжечка не хочеться… але треба! Тобі ж, доню, до школи, неділя вже минула! Мама тобі яєчню підсмажила, з цибулькою. І грінки - з білого хліба, як ти і любиш. Поки будеш умиватися, то і вода в чайнику закипить. Чуєш? Чайник вже тихенько бурчить .   Шум дощу за вікном заколисував. Галина і сама була б рада ще трішечки поспати - їй то поспішати нікуди, та хто ж, як не вона, проведе доню до школи?   То ніби й близенько, але різне може статися: раптом якийсь собака підбіжить і перелякає Оксанку? Їх, отих безпритульних собак, стало багато. Люди з села виїжджають цілими родинами хто куди - роботи в селі давно нема. А з чого жити, коли нема роботи?.. І хтось ще дивується, що люди, як ті пташки, розлітаються по світу… Пів села їхнього працює по закордонах, може, й більше. А хто заробить трохи грошей, той спішить квартиру в місті купити. А хіба в те місто забереш собаку

 А що жінкам під п'ятдесят, по суті, треба? Мабуть, не журавля й не зірку з неба. Тепла, поваги і своїх кордонів, І жити з кодексом своїх уже законів, - Коли, у чому і якім ходити,     Кому - змовчати, а кому - відбрити, Коли тримать дієту і що їсти, Щоби до літа в сарафанчик влізти Так, щоб вага не обігнала вік.   Щоби уважним був /а не просто лише якийсь був/ Ваш чоловік. І щоб любив /але ж не заважав/, І на свята дарунки дарував /на крайній випадок - хоча б не забував/.   Щоб пульт від телевізора давав, Коли там бойовик, або стрілялки, А Вам приспічило весь мультик про Русалку...   Щоби без сварок і голосувань Найкраще - Ваше місце на дивані. І, коли в гості, всі зібрались, а Ви - ні, Не говорили Вам усякої дурні.     Щоб до лиця сукенка пасувала І, разом з тим, фігуру не псувала, Щоб там, де прибиралось, не смітили, Щоби, як в світі жити, збоку не учили,   І - спокою... Щоб в тиші й від душі Могли ч