10 фактів про Шевченка, які погано вписуються в шкільний портрет

 

Тарас Шевченко настільки міцно оселився на гранітних постаментах і в шкільних кабінетах, що іноді здається: він таким і народився - суворим, мудрим і трохи бронзовим.

 

Але варто прибрати цей шкільний пафос - і бронза раптом оживає. Поет, який любив гарний одяг, вмів гостро пожартувати, закохувався, сварився з друзями і іноді малював себе голим.

 

Ось кілька фактів про Шевченка, які часом губляться десь між параграфами підручників:

 

1. Малому Шевченкові сказали, що з нього нічого не буде

 

Коли Тарас був хлопчиком, він втік до сусіднього села до дячка-маляра, щоб навчитися малювати. Той уважно поглянув на нього і сказав, щось на кшталт: «У тебе немає здібностей ні до чого - навіть до шевства або бондарства». Цю історію сам Шевченко згадував у листі.

 

Мораль проста: іноді люди, які пророкують вам провал, просто нікудишні пророки.

 

2. Перше кохання Шевченка звали Оксана

 

У відомому вірші «Мені тринадцятий минало…» є рядки, де хлопчика, який плаче, втішає дівчина. Це не вигаданий образ. Ймовірно, Шевченко згадував свою подругу дитинства - Оксану Коваленко, в яку був закоханий. Їхні дороги пізніше розійшлися, але образ Оксани ще не раз з’являвся в його творах.

 

Перше кохання іноді не минає, воно просто стає поезією.

 

3. Шевченка викупили з кріпацтва друзі

 

У 1838 році свобода Шевченка коштувала 2500 карбованців - величезна сума на той час. Гроші зібрали через лотерею. Головним призом був портрет поета Василя Жуковського, написаний художником Карлом Брюлловим. Частину білетів купили члени імператорської родини, але більшість коштів дали друзі та меценати.

 

Інакше кажучи, свободу Шевченкові купили люди, які дуже вірили в його талант.

 

4. Молодий Шевченко був справжнім модником

 

Образ вбогого селянина у свитці - не зовсім точний. В Петербурзі Шевченко носив гарний одяг, купував модні костюми і навіть придбав собі єнотову шубу. Його товариш Іван Сошенко згадував: «У нього вселився світський біс».

 

Так, Шевченко не лише писав вірші, він ще й полюбляв ефектно з’являтися на вечірках.

 

5. Він закохався у свою натурницю

 

Під час навчання в Академії мистецтв Шевченко намалював портрет юної Амалії Клоберг - доньки господині квартири, де він жив. Дівчині було близько п’ятнадцяти років. Існує версія, що художник був в неї закоханий. На портреті він навіть підписався «Чевченко» - так, як Амалія вимовляла його прізвище.

 

Чи було між ними щось більше - історія мовчить. Але портрет залишився.

 

6. Шевченко писав і російською

 

Це часто дивує людей. Але Шевченко справді написав кілька творів російською мовою - зокрема «Слепая», «Невеста» та інші. Сам він, до речі, ставився до цього іронічно. В листі до друга він зазначав, що переписав одну з таких робіт і «плаче над нею».

 

Тобто навіть автор не вважав ці тексти своїми найкращими.

 

7. Шевченко залишив понад 800 художніх робіт

 

Поезія зробила його символом, але для сучасників Шевченко був насамперед художником. До наших днів дійшло понад 800 його картин і малюнків. Серед них - пейзажі, портрети, офорти і навіть жартівливі ескізи.

 

8. Шевченко намалював себе без одягу

 

Так, це правда. Серед його малюнків є жартівливий автопортрет, де він зобразив себе оголеним. Цей рисунок довго не публікували через цензуру. Бо навіть геніальним поетам, виявляється, не завжди дозволено мати почуття гумору.

 

 

9. Цар особисто заборонив йому писати

 

Коли Шевченка заарештували за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, справу розглядав імператор Микола I. На вироку він власноруч написав: «Под строжайший надзор с запрещением писать и рисовать». Для поета і художника це було подвійним ударом.

 

Але Шевченко все одно продовжував писати потай.

 

10. Шевченко мріяв про родину, але так і не одружився

 

Попри складний характер, Шевченко дуже хотів мати сім’ю. В листах він згадував, що мріє про тиху хату, садок і дітей. Наприкінці життя він навіть збирався одружитися з селянкою Ликерою Полусмак, але весілля так і не відбулося.

 

Шевченко помер в 47 років і не встиг створити родину, про яку писав у листах.

 

***

 

Що більше дізнаєшся про Шевченка, то менше він схожий на того суворого дядька з портрета в кабінеті української літератури - і більше на живу людину, яка помилялася, вміла посміятися з себе та любила порушувати правила.

Великі люди рідко бувають зручними, ідеальними чи «підручниковими». Але саме тому вони залишаються живими значно довше за бронзові пам’ятники.