10 способів вплинути на бажання підлітка вчитися

Процес мотивації дитини до навчання - це щоденна робота дорослих, в першу чергу батьків. Це постійне психологічне включення в життя дитини, в її інтереси та прагнення.

10 основних способів, які допоможуть батькам вплинути на бажання підлітка вчитися:

1. Забезпечте вашій дитині навантаження, яке б відповідало її реальним можливостям.

Як довго б у вас вистачило енергії та мотивації намагатися дострибнути до планки, яка встановлена об'єктивно вище за ваші можливості? Щоб ви відчували працюючи на межі своїх сил щодня? А якби при цьому ви ще й постійно відчували б, що не виправдовуєте очікування своїх близьких? 

 

Пам'ятайте, дитина це насамперед особистість, а не об'єкт для задоволення ваших амбіцій. Якщо небажання дитини вчитися обумовлене дуже високим навантаженням - його варто знизити та надати можливість для дотримання балансу між відпочинком і навчанням.

2. Потурбуйтеся про наявність необхідних мікроелементів в організмі вашої дитини, які пов'язані з навчальною діяльністю.

Одна з причин, чому підліткам важко вчитися, - дефіцит йоду. Йод не виробляється в організмі, не накопичується, він щодня повинен надходити з їжею та витрачатися на синтез гормонів щитоподібної залози. Ці гормони регулюють роботу всіх систем організму, в першу чергу, центральної нервової системи. Через дефіцит гормонів - знижується пам'ять, погіршується мислення, розсіюється увага. 

 

Підліткам йоду потрібно більше, оскільки у них дуже висока швидкість обмінних процесів. Одна з причин ліні та втомлюваності - це брак йоду, який визначає не лише інтелектуальну працездатність, але й фізичну. Використовуйте йодовану сіль. І добре було б проконсультуватися з лікарем за допомогою яких препаратів та якими дозами можна заповнити потребу організму в йоді.

3. «Прив'яжіть» інтереси вашої дитини до того чи іншого шкільного предмета.

Захоплюється комп'ютерами - запишіть на комп'ютерні курси. Подобається хімія - придбайте спеціальну літературу та проводьте разом досліди в домашніх умовах. Любить експериментувати в одязі - віддайте на гурток стилю та дизайну. Легко дається вивчення іноземних мов - дивіться фільми в оригінальному озвученні та відвідуйте мовні табори. 

 

Підштовхніть дитину до того, щоб вийти за рамки шкільної програми та дізнатися про предмет її інтересу якомога більше. Інтернет в допомогу - читайте щось, що покаже школяреві його улюблений предмет з іншого боку, ходіть разом на публічні лекції, виставки на тематику, яка цікавить дитину. А потім обов'язково обговорюйте враження.

4. Допоможіть вашій дитині відчути практичну користь від навчання вже сьогодні.

Підліток хоче жити, а не готуватися до життя. Пам'ятайте, що рушійною мотивацією до процесу навчання є інтерес до нього, розуміння, навіщо це потрібно і задоволення від проміжних результатів. Щоб це сталося важливо так організувати життя довкола предмета пізнання, щоб ця діяльність не обмежилася гуртком, книжкою чи репетитором. 

 

Це має бути справжнє життя - з емоціями, з працею, з подоланням перешкод, з реальною діяльністю, відповідальністю та результатом, який буде оцінений ровесниками та експертами. Підліток повинен усвідомити цінність навчання. Самостійно. По справжньому.

5. Підтримуйте всі пізнавальні прагнення вашої дитини.

Не залишайте жодне питання дитини без відповіді. Ніколи не відмахуйтесь від її «чому», незалежно від вашої зайнятості. Використовуйте будь-які джерела для натхнення: довколишнє середовище, автобіографії великих людей, досвід друзів чи знайомих, які досягли успіхів у тій сфері, яка цікавить дитину. 

 

Детально і з цікавістю відповідаючи на всі її питання, ви формуватимете в дитини установку, що процес пізнання нового - це цікаво, важливо, і ви, як батьки, це заохочуєте.

6. Цікавтеся атмосферою в школі, де вчиться ваша дитина.

Вже давно відомий той факт, що дитина може успішно вчитися лише там, де вона відчуває себе в безпеці. Дослідження показали, що чим комфортніший психологічний клімат в класі, тим вища успішність учнів. Під шкільним психологічним кліматом мається на увазі цілий комплекс параметрів. Серед них - стиль спілкування між дітьми та педагогами, ставлення учнів один до одного, задоволеність вчителів своєю роботою та їх очікування щодо успіхів учнів. Тому рука батьків повинна постійно лежати на пульсі та контролювати психологічний стан вашої дитини з огляду на атмосферу в школі. 

 

Для цього, як мінімум, відвідуйте батьківські збори та розмовляйте зі своєю дитиною не лише про оцінки та домашні завдання, а й про те, як складаються її взаємини з вчителями та дітьми в класі, щоб вчасно підказати, захистити або підбадьорити.

7. Не реагуйте надто бурхливо на погані оцінки вашої дитини.

І не порівнюйте успіхи дитини з братами, сестрами чи однокласниками. Запам'ятайте: у будь-якій ситуації ви - її союзник. Обов'язково хваліть за хороші оцінки - створюйте позитивне підкріплення. Про погані цікавтеся: що завадило зробити краще. Потрібна допомога - допоможіть, але в рамках розумного. 

 

Погодьтеся, «допоможи» і «зроби за мене» - різні речі. Шукайте правильний баланс похвали та контролю.

8. Дозвольте вашій дитині не на словах, а на ділі відчути «принади» низькокваліфікованої праці.

Так-так, в цьому випадку часто допомагає трудотерапія. Наприклад, влітку можна дати дитині можливість попрацювати розповсюджувачем рекламних листівок або кур'єром. Як годиться - 8 годин на день і зі стандартною (смішною) зарплатою.

 

Хочеш синку/дочко так все життя працювати та копійки рахувати? Можеш більше не вчитися. А далі - хай думає. Багатьох такий досвід дуже «протвережує» й мотивує взятися за голову.

9. Стати особистим прикладом людини, яка любить вчитися.

Діти дивляться на нас й, свідомо чи ні, копіюють нашу поведінку та привласнюють наші цінності. Хай ваша дитина бачить, що ви постійно прагнете отримувати нові знання, вдосконалюєте свій досвід, підвищуєте кваліфікацію та відшліфовуєте різні навички. 

 

А головне, що все це приносить вам задоволення й безпосередньо впливає на якість вашого життя. Станьте прикладом в тому, що ви прагнете домогтися від вашої дитини.

10. Подбайте про себе й зберігайте внутрішній спокій.

Лише внутрішньо врівноважена доросла людина може служити позитивним прикладом та надійною опорою для своєї дитини, надихнути її й змусити повірити у власні сили, допомогти прожити непростий період підліткового віку. 

 

Намагайтеся не думати про глобальні катастрофи в перспективі: «стане наркоманом», «піде працювати двірником і т.д.» Розглядайте кожен конкретний день, плюси й мінуси вашого спілкування сьогодні. І обговорюйте їх, зберігаючи повагу один до одного.

І пам'ятайте, школа рано чи пізно закінчиться, а ваші стосунки з дитиною на все життя!

Авторка: Світлана Вавілова

 

 

Сподобалася стаття? Поділися нею з друзями