Чому іноді необхідно поставити життя на паузу


Чудове нагадування про те, що відпочинок - наше все. А народна мудрість нагадує нам: якщо ми не зупинимося самі, нас зупинять хвороби.


Моя мама, повертаючись з роботи, ніколи не бігла з порогу в кухню терти картоплю на деруни або крохмалити підковдри. Вона лягала на 20 хвилин перепочити - і лише потім бралася за домашню роботу.

Крім того, безперестанку боролася з моєю упертістю, доводячи, що після школи корисна гра «Тихіше їдеш - далі будеш», а не синуси-косинуси. Наводила в приклад епізод з «Москва сльозам не вірить», в якому Катерина, повертаючись з заводу, насамперед сідала на диван відпочити. Просто в робочому костюмі й черевиках.

Але мені нічого не допомагало. Я вважала, що відпочинок - доля слабких, а ті, хто має мету повинні працювати двадцять чотири години на добу.

Подруга вже 10 років не бере відпустку. 10 років дівчина не купається ні в Чорному, ні в Червоному, ні в Середземному морі, не підіймається на Говерлу або вулкан Тейде, не ходить вулицями Будапешта, Кракова та Львова і не милується краєвидами Дніпра. Вона спить лише 5 годин на добу і наполегливо робить кар'єру, щиро вірячи, що будь-яка пауза відкине її на кілька років назад. Ось тільки тіло підводить: впав зір, бешкетують нерви, і серце працює з перебоями.

Я довго брала з неї приклад, поки не дізналася про закон нейтрального положення. Він простий, як теорема Піфагора.

Для будь-яких змін в житті потрібна зупинка. Привал. Можливість перевести дух, витерти піт, з'їсти лазанью та підфарбувати губи. Перевірити рівень пального у власному енергетичному баку, щоб уникнути ризику заглохнути посеред дороги.


Неможливо на повному ходу вписатися в поворот. Нереально вибратися з лісу, не зупинившись і не визначивши північ-південь. Нікому не під силу засвоїти всі шість уроків без обов'язкових змін.

Паузи потрібні на кожному кроці: перед стрибком у воду або в висоту, перед взяттям фінішного акорду під час виконання Бетховена або високої ноти в романсі, перед виходом на сцену і початком нових відносин. Щоб збрехати чи сказати правду.

Ми зупиняємося під час різдвяних свят і на червоне світло. Фігурист - перед виконанням потрійного тулупа. Шахіст - обдумуючи наступний хід. А якщо паузи ігнорувати й мчати зі швидкістю двісті кілометрів на годину - нас зупинять обставини: застуди або досить серйозні хвороби, аварії, пожежі й землетруси.

У житті все ритмічно: день-ніч, зима-літо, вдих-видих. Навіть на дискотеці чергуються швидкі та повільні композиції. Навіть в залі тренажери ставлять на профілактику.

Так що правий був якийсь просвітлений, стверджуючи, що в житті обов'язково повинні бути моменти, коли з нами нічого не відбувається: ми просто сидимо і дивимося на світ. А світ в цей час дивиться на нас.

Популярні дописи з цього блогу

10 думок Стівена Фрая про кохання, депресію та сенс життя

13 речей, про які треба пам'ятати, коли життя б'є тебе по голові

9 відмінностей у поведінці розумних та обмежених людей