«Мені вже пізно»: припиніть принижувати себе віком!
«Мені вже пізно».
Скільки разів ми чули ці слова.
Переважно від жінок.
І ніколи від чоловіків.
«Мені вже пізно вчитися, як же я сяду на студентську лаву у свої 35?»,
«Мені вже пізно думати про кохання, 50 на носі»,
«Я зустрічаюся з молодшим чоловіком, але мені не комфортно. Що скажуть люди, я ж старша за нього»,
«Я не можу носити короткі сукні, я вже застара».
Вік.
Для нього у нас в суспільстві чомусь лише дві характеристики - «вже пізно» або «ще рано» або ж вік приховується, щоб ніхто не визначав, що тобі рано, а що пізно.
Чомусь у нас зовсім відсутнє поняття «вчасно».
Все, що відбувається з нами це «вчасно» тому, що відбувається саме тоді, коли ми до цього готові.
До когось кохання приходить разом з 50-літнім ювілеєм, просто тому, що раніше жінка була не готова до нього, було не до кохання.
Хтось не зміг здобути освіту у 22, оскільки вибір був зроблений на користь сім'ї та дитини, але в 35 з'явився вільний час та сили.
А хтось закохався в людину молодшу за себе, адже почуття паспорт не перевіряють.
Хтось не носив короткі сукні в 18, тому що вважав себе товстою й непривабливою, а в 40 раптом виявив стрункі довгі ноги й хоче їх показати.
Але на жінку, яка вчасно отримала те, що хотіла, завалюється цей грізний шепіт «пізно», «не за віком».
Звідки ж він звучить?
👀
«50 літня жінка вагітна. Вона поправилась на 40 кг й ховає свої форми під просторим одягом».
Який жах, стара, товста, ще й вагітна. А що робити жінці, яка завагітніла у свої 40 чи 45 або 48? Аборт? Просто тому, що суспільство вважає її надто старою, щоб народити дитину й лякає всілякими страшними хворобами?
Чому ніхто не радіє за неї, не говорить «молодець, ти народиш здорового малюка»? Адже медицина зараз дозволяє і контролювати, і регулювати протікання вагітності.
👀
«35-річна жінка вагітна третьою дитиною. Ім'я батька приховує. Мало того, вона вже виховує двох дочок».
Теж кошмар. Не дуже стара, але незаміжня, народжує дітей від різних чоловіків. Ще й має нахабство бути щасливою.
👀
«45 літня жінка закрутила роман з молодшим за неї на 10 років чоловіком. Ще й одягається у відверті сукні».
Стара, але, зараза, ще й щаслива, ходить тут дупою крутить, ще й коханця молодого завела. А якщо вона у свої 45 виглядає так, що дасть фору будь-якій 20 літній? Красива й щаслива жінка. Що ж їй одягти паранджу й палицю в руки взяти?
👀
«Жінка у віці від 45 до … показує в соцмережах свої світлини в бікіні й, о Всевишній, свій целюліт».
Вибачте, а в чому ходити на пляжі, якщо не в бікіні?
Може в скафандрі?
У матері трьох дітей не може бути ні розтяжок, ні целюліту?
Чи може їй час вже по кладовищу ходити, обираючи собі місце й пам'ятник?
А чому ось цей прекрасний самець віку 45 + з обвислим черевом, який прийшов на пляж в трикотажних білих сімейних трусах в червоний горошок, взагалі не париться, що йому рано, пізно чи взагалі непристойно?
Або ось цей сивочолий старець, який виставив свій звислий зад в стрінгах?
👆
Ось так парою цифр й декількома словами можна вбити в жінки будь-яке бажання жити повноцінним життям. Не соромитися, не просити вибачення й не озиратися.
Скажіть мені, о знавці вікових норм й часових рамок, коли ж жінці не пізно?
Не пізно ходити вагітною, в прозорій сукні?
Не пізно кохати, вчитися, робити кар'єру?
А целюліт, коли його можна мати?
Хіба вік визначає наявність сил та можливостей?
І чому тоді таке різне ставлення до віку чоловіків?
Чому чоловікові, який одружується й стає батьком в 48 всі кажуть «Молодець, ти ще ого-го»?
💪
Від сучасної жінки суспільство очікує бути освіченою, доглянутою, успішною в кар'єрі, мати хобі, бажано два. Займатися спортом. Утримувати ідеальний будинок, ростити трійко ідеальних дітей, й не забувати про чоловіка. Готувати найсмачніші й найздоровіші страви. Целюліту не може бути. Втоми теж. Зуби мають бути білі, шкіра має сяяти, волосся блищати. Гардероб вдало поєднуватися.
Я нічого не забула?
А, і все це має відбуватися за віком. Але за яким саме? Ніхто не скаже?
А тому, любі жінки, не звертайте уваги на тих, хто каже, що вам «пізно».
Народжуйте, кохайте, носіть короткі сукні, вчіть
китайську мову, виходьте заміж за чоловіка на 10 років молодшого за вас або
не виходьте взагалі. Стрибайте з парашутом, плетіть макраме або станьте послом
доброї волі ООН.
Лише ви знаєте свої сили й бажання. Саме ваші «хочу» та «можу» є єдиними критеріями, на які варто опиратися!
