Не відкладайте життя на потім...

Не відкладайте життя

Пам'ятаєте історію про бабусю, якій дістався ящик стиглих груш. Вона щодня з'їдала підгнилу, притримуючи кращу на потім. І наступну вона з'їдала лише тоді, коли вона підгнивала. Це тривало доти, доки груші не закінчувалися...

 

У підсумку, старенька не скуштувала жодної доброї груші.

 

Правдива історія. І сумна. І повчальна.

 

Ми віримо, що треба трохи напружитися, заробити, заощадити, перетерпіти певні обмеження.

 

А потім…

 

Та немає жодного потім! Є тут і зараз!

 

Звідки це переконання, що щастя треба заслужити?

 

Заробити? Дочекатися?

 

Чого дочекатися? 

 

Старості? 

 

Немочі? 

 

Повної відсутності бажань? 

 

Смерті?

 

*****

 

Якось я розговорилася з сусідкою. Запитую: «Чого така невесела?».

 

Вона задумливо зітхнула, сумно посміхнулася й відповідає: «Не встигла й озирнутися, як життя минуло».

 

Я, природно, стала її заспокоювати, на що вона вимовила фразу, яка, власне, й спонукала мене до цього допису.

 

«Я завжди думала - ось зароблю грошей, ось побудую дім, ось діти виростуть, і я почну жити для себе. Зроблю модну стрижку, буду носити лише сукні. Я ж завжди в штанах ходжу, - вона ляснула себе по розповнілих стегнах, - а мріяла про сукні. Але в штанах зручно...».

 

Вона замовкла. Я не квапила її...

 

«Діти виросли, хата збудована, гроші є, а я… так і ношу джинси. Та й зачіска все така ж - безглуздий хвостик на потилиці».

 

Мені дуже захотілося підбадьорити знайому: «Так у чому ж справа? Біжи бігом в перукарню! І футболку прикупи модну!»

 

Вона втомлено посміхнулася: «Не хочеться. Втомилася я. Розумієш, реальність не виправдала очікування. У постіній метушні я не помітила, як постаріла. Щурячі перегони перемогли».

 

Півночі я міркувала над її словами.

 

Щурячі перегони перемогли...

 

У цієї жінки не виявилося «потім». Вона вичерпалася, вигоріла. На жаль, цей приклад не поодинокий. Таких - мільйони.

 

Колись прочитала прекрасне висловлювання: «Дорога з назвою «потім», веде до країни з назвою «ніколи».

 

Живіть тут і зараз!

 

Дійте! Другого життя в цьому тілі не буде!

 

Їжте й пийте з красивого посуду.

 

У мене три фетиші по життю: книги, шарфики й посуд.

 

І повірте мені - це чудово.

 

Насолоджуйтеся смаком свіжої качки - не треба її заморожувати.

 

Куштуйте яблучка наливні - не чекайте, поки вони втратять свою соковитість.

 

Одягніть нову сукню й під захоплені погляди пройдіться за покупками до місцевого супермаркету))

 

Пийте улюблену каву - хай ваші смакові рецептори задихнуться від задоволення.

 

Читайте книги, дивіться добрі фільми.

 

Хочеться подуріти - вперед!

 

Спечіть, нарешті, той пиріг, приготування якого постійно відкладаєте через брак часу.

 

І найголовніше - не відкладайте нічого на потім, не економте ніжність, доброту, турботу.

 

Любіть на повну котушку!

 

Обіймайте, цілуйте своїх рідних. Даруйте компліменти. Будьте щедрими на любов.

 

Все це зробить вас щасливою людиною!

 

А щаслива людина може ВСЕ!

 

І навіть більше!

 

За матеріалами Анжели Бантовської