Притча про нещасну курочку
Якщо ти не задоволена своїм життям, то обов’язково прочитай цю притчу!
Маленька сіра Курочка сиділа на галявині поруч зі своїм курником і дуууже сумувала:
- Я така бідна, нещасна. Півні мене зовсім не розуміють, кури мене ображають. В курнику темно, страшно, порожньо і сумно.
Так вона сиділа і страждала.
І раптом повз неї пролетіла велика біла Птаха. Вона почула слова Курочки, приземлилася поруч й промовила:
- Не сумуй, Курочко. Хочеш, я тобі допоможу полетіти в чудову країну, де ти будеш дуже щасливою?
- Ні, - сказала сіра Курочка. - Це неможливо - кури не вміють літати.
- Та це не проблема! - відповіла біла Птаха. - Я навчу тебе.
- Ні, - сказала сіра Курочка. - У мене замалі крила для цього.
- Не переживай, - промовила Птаха. - Хочеш, я посаджу тебе собі на спину, й ми полетимо разом?
- Ні, - зітхнула сіра Курочка. - А коли я прилечу туди, де я житиму?!
- Не турбуйся, - заспокоїла її біла Птаха. - Я допоможу тобі влаштуватися. У тебе буде житло.
- Ні, - відповіла Курочка. - Що я робитиму там одна? Мені буде сумно.
- Не хвилюйся, - усміхнулася біла Птаха. - Я допоможу тобі знайти півника.
- Ні, - сказала сіра Курочка. - А що як цей півник виявиться злим, недобрим, а потім зрадить мене?
- Не переживай, - зітхнула біла Птаха. - Я навчу тебе жити так, щоб у твоєму житті зустрічалися лише достойні півні.
⠀
- Ні, - заперечила Курочка. - Таких півнів не існує.
- ТА ПІШЛА ТИ ДО СРАКИ! - закричала біла Птаха й полетіла геть...
А маленька бідненька сіренька Курочка вчергове переконалася, який несправедливий світ, в якому вона живе та як погано до неї ставляться довколишні.
