Якщо ти вже вирішила піти - то йди: 8 заповідей жінки, яка обирає себе

1. Йди лише один раз.

 

Не грай у «йду-повертаюся». Якщо вже наважилася - зроби крок. І не озирайся. Повороти назад зазвичай ведуть у ще гіршу точку, ніж та, з якої ти вийшла.

 

Твоє життя починається не там, де тебе принижують, а там, де ти собі довіряєш.

 

2. Не нав’язуй себе. Ніколи. Нікому.

 

Жінка, яка знає собі ціну - не женеться за визнанням. Її цінність - у дефіциті.

 

    Як казав французький поет: «Briller par son absence» - «Сяяти відсутністю».

    І справді - іноді найгучніший жест це мовчазна відсутність.

 

3. Залиш щось лише для себе.

 

Твої плани - не афіша. Твої почуття - не публічний щоденник. Те, що відбувається всередині, не завжди має ставати надбанням інших.

 

Навчися берегти тишу. У ній - сила.

 

4. Встанови кордони, які не зруйнує навіть любов.

 

Є речі, які не пробачаються. Є слова, які не забуваються. І є моменти, після яких уже не «як раніше».

 

    Не пояснюйся.

    Не випрошуй тепла.

    Не терпи образ.

    Не обіцяй, якщо сама себе не чуєш.

 

Будь жінкою, яку поважають, а не тією, яку «терплять».

 

5. Те, що інші думають про тебе - не твої проблеми.

 

Ти не зобов’язана бути зручною, зрозумілою, передбачуваною. Живи так, як відчуваєш.

 

    Хай інші дбають про свою думку.

    А ти - про своє життя.

 

6. Не забороняй собі мріяти.

 

Уяви, яке життя зробить тебе щасливою. І подумай: що ти робиш щодня, аби наблизитися до нього? Якщо відповідь - «нічого» - час змінити маршрут.

 

Не чекай дозволу. Дій. Для себе.

 

7. Годуй себе світлими думками.

 

Твої переконання - це твоя реальність.

Сумніви паралізують. Надія оживляє.

Наповнюй себе тим, що дає сили, а не виснажує. Бо ти - той ґрунт, на якому зростає твоя доля.

 

8. Вмій відпускати - без істерик і драми.

 

Пробач - не заради них, а заради себе. Не носи в собі чужу отруту. Не носи чужі гріхи на своїй спині. Те, що з тобою зробили - не твоя провина. Але те, що ти дозволиш з цим зробити далі - вже твоя відповідальність.

 

    Відпусти - і повернеться свобода.

 

Насамкінець.

 

Жінка, яка знає собі ціну - не зламається. Вона може заплакати, впасти, зникнути. Але потім - повернеться. Інша. Сильніша. І вже не дозволить бути декорацією у чужому сценарії.

 

Бо вона - не «чиясь». Вона - своя.