13 причин, через які людям, що мають високий інтелект, щастя дається надто важко

   

Рекомендую прочитати:

Чому розумні люди не потребують спілкування

 

Часом, інтелект здатен принести безліч проблем. Чому розумним людям так складно бути щасливими?

1. У розумних людей надто високі стандарти.
 
Мати високі стандарти - це зовсім непогано. Це дозволяє нам не збиватися з дороги, яка веде до щастя й успіху. Однак надто! високі стандарти можуть стати проблемою.
 
Розумні люди, як правило, знають, чого вони хочуть від життя, й задовольнятися меншим відмовляються. При цьому їхні високі стандарти поширюються на всі сфери життєдіяльності: роботу, стосунки, життєві цілі.
 
Насправді такі запити буває дуже складно задовольнити. Тому розумних людей часто переслідує відчуття розчарування у власних досягненнях чи в роботі, що не дозволяє їм просуватися вперед. Їхні завищені вимоги до себе також можуть чинити суттєвий вплив на взаємини з довколишніми.

2. Розумні люди часто не можуть приймати речі такими, якими вони є, а зосереджуються на тому, якими вони мають бути в ідеалі.
 
Якщо ви відчуваєте стан щастя, то ваш розум зазвичай перебуває в теперішньому моменті. Ваша увага повністю налаштована на те, що відбувається з вами зараз.

3. Розумні люди не вміють отримувати задоволення від поточного моменту, оскільки постійно намагаються знайти якийсь сенс.
 
У дуже розумної людини знання переважають над усвідомленням. Її розум не здатен отримати задоволення від поточного моменту: він аналізує, уточнює, переформульовує, розбирається, інтерпретує, або просто блукає десь далеко… Розум намагається «відредагувати» поточний момент й знайти в ньому сенс, тому що самого по собі цього моменту йому недостатньо.
 
Ця незадоволеність штовхає розум на відчайдушну роботу, яка дозволила б йому отримати всю накопичену інформацію й спогади, що відповідно дало б можливість зробити цей момент «ще кращим».
 
І впродовж цього процесу розум поводиться нетерпеливо, несамовито або навіть розгублено. І оскільки його поточних ресурсів виявляється недостатньо, він починає працювати ще більше: читати, писати, шукати в інтернеті ти просто думати.

4. Щастя - це розум, який заспокоївся; інтелект - це розум, який відмовляється заспокоїтися.
 
Для щасливої людини досить того, що є. Вона не прагне змінити сьогодення, а просто приймає його та діє виходячи з обставин. 
 
Надто розумній людині, навпаки, догодити доволі важко, тому вона так і не зможе зрозуміти, чим же такий задоволений щасливий розум й звинувачуватиме його в ліні.

5. Більшість інтелектуальних людей постійно на чомусь зациклюються.
 
Високоінтелектуальні особистості мають схильність постійно все аналізувати та досліджувати, аж до виснаження. Щоб прийняти будь-яке рішення, їм треба зважити всі «за» та «проти». Така схильність часто доводить їх до депресії.
 
При цьому відповіді, які вони отримують на свої болючі питання, можуть бути не просто неприємними й такими, що розчаровують, а здатні чинити руйнівний вплив на самих мислителів.

«Здатність спостерігати без оцінки - вища форма інтелекту»,
  Джідду Крішнамурті
 
6. Якщо результат дій виявляється гіршим від передбачуваного, розумні люди відчувають глибоке розчарування.
 
Дії не завжди дозволяють отримувати один й той же запрограмований результат: розумні люди дуже вірять в силу свого інтелекту та його здатність прогнозувати наслідки власних дій.

7. Постійна безжальна самокритика.
 
Більшість високоінтелектуальних людей мають достатньо низьку самооцінку, й причина цього криється в постійних критичних зауваженнях, які вони роблять самі собі.
 
Вони не здатні прийняти свої недоліки, оскільки вважають, що мають відповідати найвищим стандартам. Ось тому вони часто перебувають в похмурому настрої.

8. Вони шукають глибший рівень буття.
 
Більшість інтелектуалів не здатні приймати негативні людські якості або ставляться до них надто вимогливо. Усвідомлення суворої істини приносить їм біль й пригнічує, оскільки більшість розумних людей, в першу чергу, дивляться всередину себе.
 
Вони не можуть жити без постійного осмислення й оцінки отриманих результатів - це їхня друга натура. Інтелектуали мають надто допитливий розум, який постійно ставить запитання, що й змушує їх відчувати тривогу.

9. Небагато людей розуміють їх по-справжньому.
 
Спілкування є найбільшим джерелом щастя. Ми завжди намагаємося ділитися з іншими своїми тривогами та переживаннями, це дозволяє нам легше справлятися з ними.
 
Навіть найрозумнішій людині потрібен хтось, з ким вона могла б розділити свої турботи, полегшивши тим самим свій тягар. Але біда в тому,  високоінтелектуальній особистості дуже важко знайти достойного співрозмовника.

10. Високий інтелект часто зумовлює психологічні проблеми.
 
Люди з високим IQ страждають особливим типом розладу особистості, який змушує їх постійно все аналізувати та піддавати сумніву. І цей шлях зазвичай не приносить їм ні щастя, ні психологічного здоров'я.
 
Людський розум - це річ дуже складна й не до кінця вивчена. Надмірний аналіз та постійне відчуття ізоляції - це те, що часто супроводжує інтелектуалів впродовж усього їхнього життя.

«Щастя розумних людей - найрідкісніша річ, яку я коли-небудь зустрічав»,
 - Ернест Хемінгуей

11. Щастя - це щоденна важка робота.
 
Розумні люди часто відмовляються від товариства інших людей. І саме з цієї причини відчувають себе нещасними.
 
Цілком природно те, що більшість інтелектуальних особистостей мають певні примхи та дивакуваті захоплення. Але це не причина зовсім припинити спілкуватися з людьми, які не відрізняються такою ж проникливістю та чутливістю.

12. Розумні люди можуть почуватися в товаристві досить ніяково.
 
Звичайні люди часто користуються тим, що інтелектуальні особистості виявляються непристосованими до життя в суспільстві. Тому інтелектуали нерідко опиняються під вогнем критики, а люди середнього розуму, навпаки, в цей час святкують перемогу.

13. Розумні люди часто відчувають побоювання, що можуть втратити свої здібності.
 
Іронічні глузування та саркастичні випади з боку інших людей зазвичай застають їх зненацька. Подальший аналіз власної поведінки лише підсилює їх печаль.
 
Всі люди, які досягли досконалості в філософії, поезії, мистецтві та політиці - навіть Сократ та Платон - мали меланхолійний склад душі; у декого меланхолія навіть переходила у хворобу.
 
Багато розумних людей не досягають високих кар'єрних успіхів й можуть навіть перебувати в підпорядкуванні людей, менш освічених та менш інтелектуальних. Деякі інтелектуали, особливо творчі особистості, навіть ламаються під тиском обставин та інших людей або стають жертвами маніпуляцій.

За матеріалами cluber.com.ua