Є люди, які крадуть радість
Є люди, які крадуть радість...
Ось зробила жінка нову зачіску - і серденько у неї трішки завмирає, вона поглядає на себе в вітрини і з побоюванням, і з радістю.
Якщо поруч виявиться близька людина, яка скаже: як тобі пасує! - то жінка полегшено видихне. І залишок дня мине у гарному настрої.
А що буде, якщо в таку хвилину поруч приземлиться «затята подруга»?
Якщо вона, ніби бомбардувальник в піке, прилетить висловити свою дорогоцінну думку: погано постриглася! І колір не твій!
У такі хвилини потрібно бути дуже сильним, щоб відбити напад.
Тому що навіть дуже впевнена в собі людина буває і сором'язливою, і вразливою, і чутливою в той момент, коли зважується на зміни.
У цей момент ми як ніжний паросток, що пробивається з-під землі.
Його легко затоптати, але потрібно пам'ятати, що невдовзі він може перетвориться в високе, міцне дерево, здатне протистояти вітрам.
Свої починання слід захищати від приниження, знецінення, особливо спочатку - щоб вони встигли прорости.
Й в близьких друзях критиків тримати не варто - хай будуть на відстані.
Але й на проросле деревце успіху обов'язково знайдуться жучки-короїди.
Вони намагатимуться хоч трохи зіпсувати те, що створювалося щоденною кропіткою працею.
Ось відкрила людина свою студію, онлайн школу, навчилася танців, отримала диплом, змінила професію. І разом з привітаннями вона обов'язково почує шипіння за спиною: це все дурниці... Це їй батьки оплатили... Це їй пощастило просто ненадовго, бач, радіє...
Критикани летять на чужий успіх, як мухи на відкриту банку варення влітку. І на своїх лапках приносять те, на чому мухи сидять. І ваш успіх стає зі смаком та запахом екскрементів.
Я вважаю, що таких мух від свого успіху слід відганяти. Вивести їх зовсім, звісно, не реально, але давати їм зайву свободу некорисно й не варто. Щоб не засуджували, щоб не поливали брудними словами те, що вам дороге. І в коментарях жодної «свободи слова» для таких мух бути не може. Свобода слова - вона для людей, які можуть висловлювати свою думку тактовно.
Це не означає, що критика неможлива.
Конструктивна критика - це один з найцінніших подарунків, які можна подарувати ближньому. Іноді одна корисна порада може змінити все життя людини. Але тут є один чіткий критерій: ця порада має нести потенційну користь, а не просто порожню оцінку «дурня», «погано», «гидко», «огидно». Тоді це не порада, а відходи.
Якщо подруга раптом збрила все волосся, залишивши на маківці довге зелене пасмо, й запитує: ну, як мені, а ви при цьому не належите до субкультур, де це добре й нормально, то можна чесно сказати «мені не дуже подобається». Але це думка, яка висловлюється на запит.
Я взагалі вважаю, що критики, повинні приходити лише на запрошення.
Виняток становить той випадок, коли людина - супер професіонал у своїй галузі. Й вона реально хоче допомогти.
Наприклад, коли знатний та популярний письменник м'яко радить початківцю якісь професійні хитрощі. Тоді ця критика, звісно, на благо.
Ось це і є серцевина, яка відрізняє людську думку від мушиного посліду.
Якщо людина хоче добра, то це думка.
Якщо хоче принизити, розтоптати, самоствердитися, опустити, це мушиний пронос.
Ну або козячий, залежно від ситуації.
За матеріалами: Морена Морана