Щоб змінити своє життя, почніть по-іншому про нього розповідати
Від того, як ви описуєте себе й важливі для вас події, залежить ваш добробут.
Уявіть, що у віці 12 років ви з сім'єю переїхали в інше місто. Ви пішли в нову школу, і там вас вперше почали дражнити. Як ви опишете цей період життя зараз? Як один з безлічі випадків, коли все пішло не так? Чи як важкі часи, які закінчилися добре? Виявляється, від цього багато залежить.
У 1950-х на британському та американському телебаченні була дуже популярна передача This Is Your Life («Це твоє життя»). У ній ведучий розповідав гостю його біографію, заглядаючи в червону книжку, де були записані дати, ключові події й спогади, заздалегідь зібрані творцями передачі. У кожного з нас у свідомості є така червона книжка власного життя. І часто ми заповнюємо її, навіть не помічаючи цього.
Особисті наративи (історії про самого себе) існують незалежно від того, звертаємо ми на них увагу чи ні. Вони додають сенсу нашому існуванню й формують основу самосвідомості.
Ваша історія - це ви.
Як запевняє психолог Кейт Маклін), «історії, які ми розповідаємо про себе, розкривають, створюють й підтримують нас впродовж життя». У своїх роботах вона досліджує цікаву ідею про те, що ці особисті наративи, хоч ми їх постійно змінюємо і доповнюємо, містять стабільні елементи, які розкривають нашу внутрішню суть - фундаментальні сторони нашої особистості.
Один з колег Маклін, піонер у сфері психології особистості Ден МакАдамс, писав про це ще 20 років тому. За його словами, люди відрізняються один від одного не тільки рисами характеру, але і тим, як вони будують власні наративи.
У цих наших історіях про себе є ключові аспекти, відмінності в яких і визначають кожного з нас. Щоб виявити найважливіші з них, Маклін з колегами провела кілька досліджень, залучивши близько 1 000 учасників.
Вони висвітлювали певний епізод зі свого життя або розповідали цілу історію, яка описувала їхнє життя. Після ретельного аналізу вчені прийшли до висновку, що є три головні аспекти, які характеризують особистий наратив кожної людини.
1. Мотиваційні й емоційні теми.
Цей аспект зображає незалежність оповідача чи його пов'язаність з іншими, а також те, наскільки в цілому його історії позитивні або негативні.
2. Автобіографічні міркування.
Показують, наскільки ми замислюємося про події зі свого наративу, чи шукаємо сенс в подіях, чи помічаємо зв'язок між ключовими подіями та тим, як ми змінилися.
3. Структура.
Це зв'язність історії з точки зору дат, фактів й контексту, яка залишається стабільною впродовж тривалого часу.
Особистий наратив - не просто те, що ми говоримо іншим людям. Він впливає на наш психічний стан й загальний добробут. Люди, які частіше розповідають позитивні історії («Я втратив роботу, але перейшов в іншу сферу, й те, що я роблю тепер, подобається мені набагато більше», «Мене дражнили в новій школі, але там я познайомився з найкращим другом»), зазвичай більш задоволені своїм життям в цілому й менше страждають від проблем з психічним здоров'ям.
Те саме можна сказати й щодо людей, які відчувають себе активною дійовою особою у своїй історії, а також до тих, хто проявляє більше почуття єдності з довколишніми. Наприклад, часто включає у свої розповіді епізоди з близькими й друзями або спільні хобі.
Природно, виникає питання: чи можна змінити себе й своє життя, змінивши особистий наратив?
Саме на цьому будується наративна терапія, яка допомагає людям переосмислити свою особисту історію в більш позитивному ключі. Пам'ятайте, що та сама червона книжка у вас в голові - це чернетка, а не фінальна версія.
Ви можете змінити свою історію.
Дослідники прийшли до такого висновку, провівши простий експеримент. Вони попросили учасників описати ситуацію, коли провал змінив їх на краще. У порівнянні з контрольною групою, якій не давали такого завдання, випробовувані визнали себе більш цілеспрямованими й на питання тесту відповідали, що вони завжди завершують почате. Причому це зберігалося навіть кілька тижнів по тому.
«Ці результати не лише доводять, що особистий наратив можна змінювати, але й дозволяють припустити, що зміни в тому, як люди думають й говорять про важливі події свого життя, впливають на їхнє життя в майбутньому», - пишуть автори дослідження в висновках.
Філософи не дарма завжди говорили, що ми створюємо себе і свою реальність. Зазвичай психотерапевти використовують цей принцип, щоб допомогти людині позбутися якогось певного страху. Але такий підхід можна застосовувати й до всього життя в цілому, щоб стати автором тієї історії, яку ви хочете написати.