12 «наукових» міфів, в які ми віримо ще зі школи
1. Не можна будити сновиду
Міф: У жодному разі не можна будити сновиду, інакше у нього трапиться серцевий напад, або він впаде в кому, або просто впаде на підлогу і заб’ється.
Правда: Якщо ви розбудите сновиду, він, звісно, дуже здивується, що отямився не у власному ліжку, але нічого страшного йому не загрожує. І те, що сновиди спритно пересуваються уві сні, теж міф. Вони можуть щось розбити під час своєї нічної прогулянки або порізатися. Так що краще вже людину розбудити, якщо не вдається повернути її в ліжко.
І ще, не хапайте сновиду зненацька, він злякається й може почати захищатися уві сні. Краще просто голосно покличте його на ім'я.
2. Підрахунок овець допомагає заснути
Міф: Якщо довго не можете заснути - рахуйте овець. Через це нудне монотонне заняття мозок втомиться, і ви заснете швидше.
Правда: Дослідження Департаменту експериментальної психології Оксфордського університету свідчать, що найшвидше засинають люди, які уявляють собі пейзажі та краєвиди. А ось ті, хто рахує овець, навпаки, засинають пізніше. Річ у тому, що підрахунок змушує мозок сконцентруватися й напружитися, але не розслабитися.
3. Кроти сліпі
Міф: Кроти сліпі й переміщуються виключно на дотик. А в деяких випадках ще й нічого не чують.
Правда: Сліпі лише деякі види кротів. Більшість же можуть бачити, хоч і не дуже добре. Зір важливий для кротів, оскільки вони користуються ним при розмноженні, а ще з його допомогою визначають час доби та сезон року.
4. Риби німі
Міф: Риби не здатні видавати звуки. Тому коли ми хочемо описати чиюсь мовчазність, то говоримо «німий як риба».
Правда: Риби видають звуки, але не голосовими зв'язками, а за допомогою плавального міхура. У великих річках, на зразок Амазонки, підводні мікрофони просто глухнуть від «співу» риб.
5. Сеча людини та слина собак - чудові антисептики.
Міф: Людська сеча стерильна (особливо дитяча), тому якщо вам нічим обробити рану, помочіться на неї. Слина собак теж стерильна, так що дайте своєму вихованцю зализати поріз, і він заживе швидше.
Правда: Сеча зовсім не стерильна і в жодному разі не має використовуватися для обробки ран - не має значення, кому вона належить. Крім бактерій, вона містить різні азотисті речовини, сечову кислоту, фосфати та інші шкідливі компоненти, яких організм прагне позбутися.
Уринотерапія - беззаперечне зло!!!
Те саме стосується й собачої слини. Твердження, що паща тварини чистіша за людський рот, - величезна помилка. У людському роті мешкає близько 600 видів бактерій... і в собачому теж.
Тільки от люди хоча б іноді чистять зуби й не підбирають речі підлоги.
Даючи своїм вихованцям облизувати рани, ви наражаєтеся на ризик інфекції, ампутації й навіть загибелі від зараження крові.
І ще, навіть собакам шкідливо зализувати власні рани. Тому після різних хірургічних операцій ветеринари одягають на них спеціальні ошийники.
6. Крапля нікотину вбиває коня
Міф: Крапля нікотину вбиває коня. А хом'ячка розриває на шматки. І правильно, хай не курять.
Правда: Нікотин й справді дуже шкідливий і в чистому вигляді вб'є і людину, і коня. Але щоб завалити стандартного 400 кілограмового коня, знадобиться трохи більше ніж крапля нікотину. Так, згідно з дослідженнями, смертельна доза прийнятого орально нікотину для коней чи мулів становить 100-300 м. Фармацевтична крапля - 0,05 мл.
Тобто на те, щоб убити коня, у вас може піти близько шести крапель. Для порівняння, щоб отруїти людину, знадобиться від 500 мг нікотину, тобто 10 крапель.
7. Верблюди запасають у горбах воду
Міф: Верблюди зберігають у горбах запаси води. Завдяки чому вони можуть довго виживати в пустелі.
Правда: У горбах тварини накопичується жир, який дозволяє їм обходитися без їжі кілька тижнів, а то й місяць. Жир, окислюючись, може перетворюватися на воду шляхом ліполізу, але це досить енерговитратний процес. Насправді верблюдам жити без води допомагає особлива будова кровоносної системи.
Їхні червоні кров'яні тільця не круглі, а овальні, завдяки чому тварини не страждають від згущення крові навіть при зневодненні. Верблюд здатний втратити 25% вологи у своєму організмі без шкоди для себе, у той час, як домашня худоба вже при 12-14% може померти від серцевої недостатності.
Крім того, верблюди не сильно потіють, отримують додаткову воду вдихаючи повітря, випорожнення у них сухі та вони мало мочаться. Верблюд втрачає по 1,3 літра споживаної рідини на день, тоді як інша велика худоба - по 20-40 літрів.
8. Алмази утворюються із вугілля
Міф: Більшість алмазів утворюються зі спресованого вугілля. Тож, якщо ви дуже сильно натиснете на шматок цієї корисної копалини, він стане дорогоцінним каменем.
Правда: Алмаз та вугілля складаються з вуглецю, це правда. Однак алмаз - це відносно чистий вуглець у кристалічній формі, а вугілля має безліч домішок на кшталт азоту, селену, ртуті, миш'яку та іншого. Саме тому з вугілля алмаз не вийде. У лабораторних умовах це дорогоцінне каміння виготовляють з графіту або вуглеводневого газу.
Якщо вже на те пішло, більшість алмазів сформувалося в докембрійський еон - проміжок часу між формуванням Землі (4,6 мільярда років тому) та початком кембрійського періоду (542 мільйони років тому). А ранні наземні рослини, з яких утворилося вугілля, зростали 450 мільйонів років тому. Тож алмази з'явилися раніше, ніж вугілля.
9. У Бермудському трикутнику регулярно пропадають кораблі
Міф: Бермудський трикутник - найнебезпечніше та найзагадковіше місце в океані. Там безвісти зникають тисячі кораблів й літаків, і вчені не знають, чому це відбувається.
Правда: У Бермудському трикутнику відбувається не більше аварій кораблів, ніж на більшості інших водних шляхів. До прикладу, за період з 1999 по 2011 роки, значно більше аварій кораблів сталися в Чорному і Південно-Китайському морях, а також в Атлантиці біля берегів Великобританії.
Причина проста: там трафік більший.
Про жодні «тисячі» кораблів, що зникли в Бермудському трикутнику, не йдеться. Дослідник Ларрі Куше зібрав статистику щодо інцидентів у цьому регіоні та з'ясував, що водні та повітряні судна зникають там безвісти не частіше, ніж у будь-якій іншій точці океану. Так що Бермудський трикутник - не більше ніж байка.
10. Душа важить 21 грам
Міф: Людина на момент смерті стає на 21 грам легшою. Саме стільки й важить душа!
Правда: Відверто кажучи, не існує досліджень, які б науково підтверджували існування душі. У 1907 році американський лікар Дункан Макдугалл вирішив довести її наявність, і для цього відібрав шістьох людей, невиліковно хворих на туберкульоз.
Він зважив їх до та після смерті, й одне тіло із шести виявилося на 21 грам легшим. Цього лікарю виявилося достатньо, щоб оголосити про існування душі та її вагу.
До речі, потім Дункан Макдугалл зважив ще 15 собак й не зафіксував змін ваги після смерті. А тому дійшов висновку, що ці тварини душі не мають.
Пояснення цього «експерименту», проведеного понад сто років тому, дуже просте. Після смерті відбувається перепад температури в організмі, тому що легені не охолоджують кров, що призводить до виведення з організму вологи через потовиділення. І тіло може втратити кілька грамів.
У собак з потовиділенням проблеми, охолоджують вони себе через рот, тому їх вага істотно не змінюється.
11. Ліва половина мозку відповідає за аналітику, права - за творчість
Міф: За креативні та аналітичні функції відповідають різні півкулі мозку. Ліва розвинена у людей, схильних до логіки, права - у творчих особистостей.
Правда: Це не так. Дійсно, при деяких завданнях одна півкуля іноді виявляється залучена більше, ніж інша, але не можна сказати, що одночасно працює лише одна з них. Більшість функцій мозку розподілено між обома півкулями більш менш рівномірно.
12. Теорія - це те ж саме, що здогад
Міф: Теорія в науці - це гіпотеза, в яку просто повірила більшість учених. Тому теорія еволюції чи походження Всесвіту шляхом Великого вибуху - лише припущення, і вірити у них чи ні, вирішуєте ви.
Правда: Наукове припущення - це гіпотеза. Воно з великою часткою ймовірності є правдою, але це лише потрібно підтвердити чи спростувати за допомогою експериментів, чи спостережень. Теорія - це системне знання, правдивість якого підтверджена спостереженнями чи експериментами.
Еволюція - факт, підтверджений як спостереженнями, так і експериментами у сфері генетики. Великий вибух теж факт, встановлений спостереженнями за реліктовим випромінюванням Всесвіту. І вони не залежать від того, вірите ви в них чи ні.