8 типів наставників, яким не варто довіряти
1. Наставник, який бреше про свою освіту
Купа дипломів не завжди гарантує високу кваліфікацію та великий обсяг знань людини. Так само як і їхня відсутність не означає зворотного. Але якщо тренер чи коуч показує вам фейкові «корочки» або намагається перебільшити їхню цінність - це викликає питання.
Наприклад, особа може стверджувати, що пройшла сертифікацію в профільній організації, скажімо, в ICF (Міжнародна федерація коучінгів), а насправді просто є її членом. Різниця в тому, що для членства достатньо заплатити вступний внесок, а для сертифікату необхідно підтвердити навички та вміння.
Якщо тренер вихваляється перед вами купою подібних паперів, не полінуйтеся перевірити справжність хоча б деяких із них.
2. Наставник, який не має практичного досвіду
Бернард Шоу у статті «Про виховання» написав: Хто вміє, той робить; хто не вміє, той навчає інших. Не завжди цей вислів справедливий, але він дуже точно описує тренерів, які ніколи не застосовували своїх знань на практиці. Такі «навчителі» можуть говорити загалом правильні речі, але їх неможливо використати, бо вони застаріли або розраховані на ідеальні умови роботи.
Мало того, чужі розрахунки можуть бути хибними, навіть якщо йдеться про точні науки. Наприклад, лауреат Нобелівської премії, фізик Річард Фейнман в автобіографічній книзі згадує, як продумував теорію, ґрунтуючись лише на чужих експериментах, через що дійшов неточних висновків.
Я навіть не глянув на початкові дані; я, як останній осел, читав лише звіти. Якби я справді був хорошим фізиком, то одразу б перевірив, «наскільки точно нам відомо, що виходить T?» - Це було б розумно. Тоді я одразу помітив би, що доказ був незадовільним. З того часу я не звертаю уваги ні на що з того, що затверджують «фахівці». Я все вираховую сам.
Поради, які не випробувані на практиці, можуть спрацювати. Але краще вперше перевіряти їхню ефективність не на собі. Якщо не бажаєте обпектися, пошукайте іншого наставника.
3. Наставник, який спирається лише на власний досвід
Яким би грандіозним був досвід однієї людини, він дуже малий для того, щоб на його основі робити висновки, які можна застосовувати на всіх інших.
Однак цим прийомом часто користуються мотивуючі коучі та бізнес-тренери. Вони розповідають свою історію та обіцяють поділитися зі слухачами секретами, щоб ті могли повторити їхній успіх. Але не факт, що їм це вдасться. Тут все має значення: час, місце, минуле, оточення та безліч інших факторів.
Наприклад, тренер на основі своєї історії успіху запевняє: «Кидайте знавіснілу роботу негайно, вона вас обмежує. Не бійтеся відкрити власну справу та ризикнути накопиченнями. Я пішов з офісу та заробляю мільйони».
Якщо слухач - самотній юнак, за спиною якого ще нестарі батьки з добрим заробітком, він може дозволити собі звільнитися й витратити заощадження на ризиковану справу. Він ще має час стати на ноги, та й з голоду точно не помре.
Матері-одиначці в цих умовах доведеться важче: від регулярності її доходу залежить добробут дітей.
А особі передпенсійного віку небезпечно ризикувати накопиченнями, тому що у неї практично немає часу, щоб їх заповнити у разі провалу.
Отже, всі ці люди потребують індивідуальних стратегій, і досвід тренера тут зовсім не годиться.
Історію однієї людини можна використати для натхнення - демонстрації того, що можна і як можна. Але вона не універсальна. Тому, якщо наставник керується лише власним досвідом й не враховує обставин життя інших людей, це має насторожити.
4. Наставник, який формує довкола себе секту
До ознак секти серед іншого належать:
✔Наявність видатного харизматичного лідера, гуру, який за умовчанням знає більше, ніж будь-хто зможе дізнатися.
✔Відсутність критичного мислення, придушення спроб мислити раціонально.
✔Психологічний тиск.
Тепер уявіть несумлінного, але успішного коуча, який проводить дорогі багатоступеневі тренінги. Він, природно, гарний оратор й здатний повести за собою юрбу. Від його послідовників вимагається сліпе обожнювання та відсутність сумнівів. Якщо хтось скаже, що ці методи не працюють, йому дадуть відповідь, що він просто ще не досяг того рівня розвитку, щоб це відчути. У групі існує чітка ієрархія, за місце в ній й доступ до гуру ведеться боротьба, а за просування треба платити. Послідовники називають себе словом, утвореним від прізвища лідера, його називають «гуру», «учитель» або не менш пафосно.
Безсумнівно, що довкола такої особистості зазвичай сама собою виникає юрба захоплених шанувальників. І вони завжди будуть готові роздерти вас за інакодумство.
Такі тренінги не просто марнування грошей - вони дуже небезпечні. Щоб людина заплатила якнайбільше й не сумнівалася в методах роботи, її поступово ламатимуть.
Учня почнуть відгороджувати від важливих для нього людей, щоб ті не помічали змін й не заважали обдирати його як липку. Якщо помічаєте у наставникові щось подібне, тримайтеся від нього якнайдалі.
5. Наставник, який впливає через образи
Мотивація буває різною. Одні вчителі підбадьорюють. Інші обирають протилежні методи. Від них можна почути щось на кшталт: «І це все, на що ти здатний? Слабак!» або «Тобі ніколи це не вдасться, ти ганчірка».
Для декого така мотивація спрацьовує, але це не означає, що вона хороша. Якщо єдиний каталізатор вашого розвитку це образа, то це привід звернутися до психолога.
Логічна реакція людини на спроби її принизити - піти, а не доводити, що той хто принижує неправий.
Наставник має заохочувати учнів, а не шкодити їм, наклеюючи ярлики. Уміння показати перспективу, шляхи досягнення успіху мотивує не гірше. Не дозволяйте нікому самостверджуватись вашим коштом.
6. Наставник, який знає «секретну методику»
Багато життєвих цілей досягаються дуже простими діями. Наприклад, якщо хочеш вивчити іноземну мову, нею треба регулярно та багато займатися. Або якщо мрієш схуднути, треба витрачати більше калорій, ніж споживаєш. За такі розповіді багато грошей не отримаєш.
Люди ж люблять шукати «чарівну пігулку», а шарлатани цим користуються. Наприклад, продають «якусь суперсекретну методику» масажу суперчарівною щіткою, яка має позбавити вас жирових відкладень на стегнах. І саму суперщітку, як правило, також продають, тому що виключно вона допоможе отримати результат. Не допоможе!
Виходів у такій ситуації кілька: Якщо секретна методика супроводжується зміною раціону та/або підвищенням витрати калорій, вона спрацює. Але всі лаври дістануться чудо-щітці.
Методика не спрацює, але вас звинуватять в тому, що ви просто неправильно її застосовували.
Методика не спрацює, та й не біда. За вами стоїть черга таких же учнів із грошима.
Якщо вам пропонують таємні знання, які швидко й назавжди мають позбавити вас проблем, це зазвичай брехня.
7. Наставник, який дає ненаукові чи непідтверджені знання
Такі наставники зустрічаються скрізь. Тренери та коучі вчать жінок крутити маточкою, носити спідниці та збирати енергію землі. А шкільні вчителі під час уроків показують відеоролики про телегонію.
Наставник, викладач зазвичай сприймається як авторитетна постать, яка добре розбирається у питанні - інакше навіщо тоді до нього звертатися. Тому важливо відстежити, щоб його слова підтверджувалися наукою, справжніми дослідженнями, й спиралися на доказову базу, а не на секретні документи. Конспірологічні теорії краще ігнорувати.
8. Наставник-мотиватор
Є наставники, які розмовляють мовбито цитатами із соціальних мереж. Вони зациклені на позитивному мисленні та всіляко заохочують його, постійно кажуть, що думки матеріальні.
Це непогано, поки все в міру. Але дехто забуває розповісти, що успіх залежить не лише від позитивного мислення. Можна скільки завгодно уявляти себе з грошима в руках. Але, щоб їх отримати, доведеться серйозно працювати, в чомусь себе обмежувати, розвиватися, витрачати багато часу на отримання нових навичок. І без удачі тут теж не обійтись.
Тому краще уникати тренерів, які заохочують до позитивного мислення, але забувають розповідати про суворі життєві реалії.
Роль гуру й наставників зараз на себе приміряють всі кому не ліньки.
Поділіться цим текстом у соцмережах, щоб людям було простіше відрізнити справжнього наставника від шарлатана.