Що таке критичне мислення та навіщо його розвивати
Новини, соцмережі, реклама - всі хочуть заполонити нашу увагу. Це може спричинити навіть інформаційну тривогу: люди часто просто губляться потоці інформації.
Війна росії з Україною ще яскравіше підсвітила цю проблему. Сьогодні нам дуже необхідно вміти відрізняти фейки від правди. Допомогти цьому може критичне мислення - мабуть, головна навичка сучасної людини.
Спробуємо розібратися, що ж означає мислити критично.
Що таке критичне мислення?
Критичне мислення - це система суджень, яку застосовують для аналізу речей та інформації, інтерпретації явищ, оцінки подій, а також для подальшого формування об'єктивних висновків.
Іншими словами, людина, яка має критичне мислення, розумно й свідомо обирає, якій інформації довіряти та як застосовувати отримані відомості.
Сам термін вперше використав американський філософ та педагог Джон Дьюї у книзі «Як ми мислимо». Але це не означає, що до нього критичного мислення не існувало. Річ у тому, що раніше воно було привілеєм еліт. Знання були доступні невеликій кількості грамотних людей: вченим, філософам, представникам духовенства. Тоді основою будь-якої академічної освіти була логіка Арістотеля. Але сьогодні класичної логіки виявляється недостатньо.
Інформація у світі накопичується з небувалою швидкістю. Ерік Шмідт (американський бізнесмен та інженер програмного забезпечення. Відомий тим, що був генеральним директором Google з 2001 по 2011 роки) підрахував, що за весь період з появи людської цивілізації й до 2003 року було створено таку кількість інформації, яка сьогодні з'являється за 2 дні! А якщо врахувати, яку частину складають фейки, пропаганда та просто помилки, ситуація стає ще складнішою.
Як у цьому розібратися?
Перевіряйте інформацію
Краще брати мінімум 3, а краще 5 різних джерел й порівнювати, що вони пишуть на одну й ту ж тему.
Також можна користуватися правилом 5W+H. Це система питань, яку треба пам'ятати під час читання будь-якої інформації:
What? - Що сталося?
Why? - Чому?
Who? - Хто про це повідомив?
Where? - Де?
When? - Коли?
How? - Як це відбулося?
За допомогою цієї системи можна, наприклад, перевіряти справжність новин. Якщо журналіст приховує обставини або не вказує джерело, це є серйозною нагодою задуматися.
Важливо враховувати і якість джерел.
Якщо хтось стверджує, що «брат чоловіка троюрідної сестри з СБУ знає дуже секретну інформацію, яку від усіх приховують», то це точно брехня!
Боріться з когнітивними спотвореннями
Наше мислення недосконале. Ми схильні до величезної кількості когнітивних спотворень, які просто необхідно навчитися долати. Одне з найпоширеніших спотворень - «після означає внаслідок». На ньому побудовано безліч лженаукових теорій. Так працює і «народна медицина»: здається, якщо вам полегшало після того, як бабка «заговорила» хворобу, то це сталося завдяки їй.
Наш мозок схильний до апофенії - бажання знаходити зв'язки між явищами та подіями там, де їх насправді немає. Цей ефект часто супроводжується сильними переживаннями: людині здається, що їй відкрився якийсь таємний сенс буття. Насправді все навпаки. Якщо щось викликає у вас сильну емоційну реакцію, можливо, вами маніпулюють, адже саме на емоції й націлені маніпуляції.
Аналізуйте аргументи
У критичного мислення є й зворотний бік. Іноді ми так сильно прагнемо відшукати друге дно й докопатися до правди, що захоплюємося й подаємося в конспірологію. Чому конспірологія зараз така популярна: світ стає все складнішим, водночас з'являється більше способів все пояснити, й в них легко заплутатися.
Як цього уникнути?
Ніколи не приписуйте злому наміру те, що можна пояснити звичайною дурістю.
Іронічний принцип мислення. Якщо ми намагаємося розібратися в причинах неприємних подій, які нас лякають, насамперед потрібно розглянути можливість людської помилки - найчастіше цей варіант і буде правильним.
Зрозумійте, що не всі думають, так само як і ви
Ми всі живемо всередині «інформаційних бульбашок». Люди, з якими ми постійно спілкуємося, швидше за все, мають схожий соціальний статус, рівень освіти та життєвий досвід. Через це нам може здаватися, що всі люди такі самі, як ми й наші знайомі. Це твердження варто піддавати сумніву: а чи не приписуємо ми іншим власні погляди та цінності?
Одна з головних проблем будь-яких наук про суспільство: як зібрати таку вибірку людей для дослідження, щоб дані зображали уявлення всього суспільства? Тут великі цифри виявляються важливішими за досвід окремої людини. Наприклад, обов'язково знайдуться люди, яким допомогла гомеопатія, але дослідження на великих групах доводять її неефективність.
Як розвинути критичне мислення?
А може, ну його, це критичне мислення? Але в сучасному світі воно необхідне нам не лише для того, щоб не опинитися під владою фейків й теорій змов, а й у повсякденному житті.
Жодного універсального способу розвинути критичне мислення немає, як і немає чарівної пігулки, яка б допомогла завжди розуміти, де правда, а де брехня. Розвиток критичного мислення – це постійна практика.
Ось кілька узагальнених порад, які допоможуть сформувати критичне мислення:
Постійно навчайтеся нового.
Знання - це основа критичного мислення. Що різнобічна й повніша база знань людини, то легше їй логічно розмірковувати, проводити аналіз та шукати розв'язання проблеми.
Ставте питання.
Критичне мислення - це сумнів щодо будь-якого твердження. За допомогою питань можна сформувати повну картину того, що відбувається.
Читайте та аналізуйте прочитане.
Будь-який текст можна розкласти на вміст, відокремити його ціль, ставлення автора і т.д.
Використовуйте альтернативу.
Критично мислити означає шукати незаперечні підтвердження фактів. Неможливо об'єктивно оцінювати інформацію, користуючись одним джерелом.
Прогнозуйте.
Критичне мислення допомагає передбачити наслідки тієї чи іншої дії.
Звичайно, критичне мислення неможливо розвинути за пів години. Це тривалий та безупинний процес саморозвитку. У кожного можуть бути помилки. Це привід переглянути та проаналізувати свої дії, щоб знайти неточності.
