Розумна людина ніколи не розповідає про себе двох речей: це знав ще Фрейд

Фрейд - не завжди про комплекси. І не завжди про дивні сни. Його головна сила - у вмінні бачити глибше. Туди, куди ми зазвичай не зазираємо.

Рекомендую прочитати:

І хоч багато його теорій сьогодні оскаржують, одна проста порада залишається болісно актуальною:

мовчання - це спосіб зберегти себе.

І не завжди - найгірший.

Це не про зайву секретність. І не про маніпуляції.

Це - про витончене вміння не підставляти себе там, де цього ніхто не просив.

1. Про успіхи.

Ні, це не про фальшиву скромність.

І не про те, що треба ховати радість.

Це про інше.

Про те, що варто десять разів подумати, перш ніж ділитися тим, що вдалося.

Бо замість «я рада за тебе» отримаєш мовчання. Або криву посмішку. Або щось схоже на підтримку, тільки без душі.

І ось ти вже виправдовуєшся за свою квартиру, свою роботу, свою удачу.

Ніби вкрала щось, а не добилася.

Бо деякі люди не вміють радіти за інших.

Вони вміють лише порівнювати. І ображатись. І знецінювати - по-тихому.

Тож ні, не всім можна знати, скільки ти заробляєш, куди їзда відпочивати і хто тебе кохає.

Хочеш убезпечити себе - навчися мовчати.

2. Те, що планується.

Розповіла - і все пішло шкереберть. Знайоме?

І це не про «урок від Всесвіту». Це про мозок.

Він отримує дозу задоволення ще до того, як ти щось зробила.

І мотивація випаровується. Енергія зливається. Інтерес - зникає.

І так, розказати всім - це наче поставити свою мрію на вітрину.

І чекати, поки хтось плюне. Хтось поаплодує. А хтось і позаздрить.

І ти вже не реалізуєш - ти захищаєш. Пояснюєш. Виправдовуєшся.

Справжні речі дозрівають у тиші.

Іноді - виключно в тиші.

Розумна людина не мовчить через недовіру. Вона мовчить, бо має досвід.

Бо знає: не кожен слухач - союзник. І не кожен комплімент - щирий.

А іноді - мовчання рятує більше, ніж сотня підтримок.

Тож запитання не в тому, чим ти готова поділитися.

А в тому - навіщо. І з ким.

Пані