«Це НЕ нормально»: 7 неочевидних проблем з психікою
Багато людей роками живуть із ментальними розладами, які серйозно знижують якість існування. Просто тому, що не здогадуються: те, що вони сприймають як особливість, дивацтво, рису характеру чи вплив зовнішніх обставин, насправді - симптом.
7 неочевидних ознак ментальних порушень:
1. Відповідати за думки, емоції та дії інших
Це звичка переносити на себе відповідальність за те, що думають, відчувають і роблять інші люди - особливо близькі.
✔Постійно думати, що відбувається в голові в іншої людини, намагатися передбачати чужі думки.
«Він, напевно, думає, що я погано виконую свою роботу».
«Він зі мною не привітався. Мабуть, ображений чи злиться на мене».
✔Надмірно переживати про те, що зараз відчуває інша людина, і відчувати провину за її емоційний стан.
«Чому ти сумуєш? Я тебе чимось засмутила?»
«Вона останнім часом постійно пригнічена. Мабуть, це все через мене, я недостатньо дбайлива».
✔Ігнорувати власні потреби та переживання, дозволяти порушувати особисті межі зі страху засмутити іншу людину.
«Мені неприємна його поведінка/ слова, але я боюся про це сказати. Потерплю, це дрібниці».
«Мені зараз важко, і мені зовсім не до чужих проблем. Але якщо я не вислухаю її, то їй буде сумно. Треба потерпіти».
Така модель поведінки може мати одразу кілька причин:
Психотравма. У дитинстві або в аб'юзивних взаєминах вас часто «карали мовчанням» і звинувачували в тому, що ви засмутили іншу людину:
«Мені так погано! Це все через тебе!», «Ну ось, знову ти мене засмутила».
В результаті ви звикли нести відповідальність за інших, не навчилися відчувати кордони між власною та чужою зоною контролю.
Гіперконтроль. При невротичних порушеннях із тривожними станами часто з'являється бажання «залізти іншій людині в голову», щоб відчути стабільність, повний контроль над ситуацією.
Егоцентризм. Бажання «читати чужі думки» і приймати відповідальність за чужі почуття та вчинки може виникати і від егоцентризму. Весь світ ніби обертається довкола вас, тому стани довколишніх людей завжди безпосередньо пов'язані з вами. Таке ставлення притаманно нарцисичному розладу.
2. Залежати від ставлення та оцінок довколишніх
Якщо ваше ставлення до себе, до своєї роботи, творчості, здобутків та результатів може суттєво змінюватися залежно від оцінок інших людей - це проблема.
✔Ви викладаєте світлину у соціальних мережах і вважаєте її дуже вдалою. Якщо вподобайок довго немає, або їх мало - ви одразу засмучуєтеся:
«Фото не таке вже й хороше», «А я на ньому - взагалі так собі», «І про що я думала, коли це викладала?».
Але якщо вподобайок багато, фото оцінила або позитивно прокоментувала важлива для вас людина - ваша самооцінка одразу зростає, ви відчуваєте задоволення собою.
✔Вам здається, що ви досягли успіху в житті: у кар'єрі, хобі, стосунках. Але сьогодні ви спілкувалися із родичами/старими друзями/однокласниками. І після їхніх розпитувань та коментарів засумнівалися серйозно:
«У мене все так собі», «Я відверто не дотягую», «На що я витрачаю своє життя?», «Я нічого не досягла».
Така залежність від оцінок та критики інших людей говорить про проблеми із самооцінкою.
✔Ви не розумієте, як маєте до себе ставитися. Чи гідні ви кохання, поваги, похвали та компліментів? І єдиний для вас спосіб зрозуміти, яка ви людина і наскільки хороші ваші заслуги - дізнатися думку довколишніх.
Через це вас також можуть часто переслідувати перепади настрою, чорно-біле мислення:
«Все просто чудово!», «Життя жахливе».
Без надійної та стабільної опори вас легко вивести з рівноваги.
3. Бути до себе надміру суворим та вимогливим
Наскільки ви хороші?
У вас проблеми, якщо ви відзначаєте такі ознаки:
✔Регулярно собі докоряєте та ображаєте:
«Але ж я могла вчинити по-іншому, ось я дурепа!».
✔Вимагаєте від себе надто багато, страждаєте від перфекціонізму:
«Я просто зобов'язана встигнути вкластися в ці терміни!», «Я повинна все зробити ідеально!», «Або добре, або ніяк!».
✔Часто відгукуєтесь про себе погано у присутності інших людей:
«Та не така вже я і розумна», «Ти уявляєш, що я накоїла? Я просто дурепа!», «Ти така молодчина! Не те, що я…».
Підвищена строгість і вимогливість до себе - ще одна ознака низької самооцінки, а також один із ключових симптомів невротичних та афективних (емоційних) розладів.
Часто ця особливість формується на тлі дитячої психотравми «Любити за щось»: коли батьки були емоційно холодними, відстороненими, надто суворими, вимогливими, і їхню любов, тепло та підтримку постійно доводилося чимось «заслуговувати».
4. Порівнювати свої проблеми з чужими
«Та в мене все не так вже й погано, ось у Галі справді проблеми!»
«Мої турботи - просто несерйозні, дурні. А там люди вмирають!»
«Як я можу засмучуватися і шкодувати себе, якщо там голодують діти, люди стають інвалідами…»
Подібні думки та висловлювання - це «токсичний позитив».
По-перше, це соціально схвалена стратегія поведінки - так ви можете «заробити додаткові бали» в очах довколишніх, адже такі вислови звучать дуже альтруїстично і благородно. Ви навіть можете почути подібні висловлювання на свою адресу: «Що ти переживаєш, подивися комусь ще гірше».
Але насправді «токсичний позитив» руйнівний для нашої психіки:
✔знецінює та змушує придушувати власні негативні емоції через ірраціональне почуття провини та сорому;
✔заважає опрацьовувати емоційні проблеми та краще розуміти себе;
✔змушує заперечувати те, що відбувається, і відмовлятися змінювати нездорові умови життя, адже вони «не такі вже й погані в порівнянні з чиїмось».
Тривале захоплення «токсичним позитивом» може перерости в емоційне виснаження та нервовий зрив, депресивний розлад. Ви не вирішуєте свої проблеми, а лише замикаєте їх в далеку скриньку.
5. Постійно лінуватися, відкладати, не хотіти нічого робити
Якщо ви часто лінуєтеся, страждаєте від прокрастинації, не відчуваєте мотивації до будь-яких дій - не поспішайте називати себе ледачою і списувати свій стан на брак сили волі чи недолік самоорганізації.
За вашим станом можуть ховатися серйозніші фізіологічні та психологічні проблеми:
Порушення енергообміну. Лінь і брак мотивації можуть бути результатом частого недосипання, незбалансованого та нерегулярного харчування, нестачі фізичної активності, зловживання кавою, нікотином, енергетиками.
Ментальні порушення. Небажання діяти може бути викликане прихованими страхами та комплексами:
«Боюсь провалу, краще і не починати», «У мене точно не вийде»,
психотравмами:
«Минулого разу мене висміяли за невдачу».
За лінню також можуть ховатися важкі психічні порушення: наприклад, депресія або тривожний розлад можуть «висмоктувати» всі сили, і в цьому стані важко щось робити.
6. Відчувати постійну втому
Приблизно схожа ситуація і з постійним почуттям втоми, браку сил.
Можливо, вам просто потрібен хороший відпочинок - повноцінні вихідні без «розв'язання завдань, що накопичувалися весь тиждень», довгоочікувана відпустка.
Але є і можливість астенії. Це не окреме захворювання, а синдром - комплекс симптомів, що виявляються на тлі психічних та соматичних порушень.
Ознаки астенії:
Низький енергетичний потенціал. Вас постійно турбує відчуття, що немає сил. Втома може відчуватися з самого ранку - не хочеться навіть вставати з ліжка.
Когнітивні порушення. Вам важко концентрувати увагу на чомусь або швидко вникнути у суть справи. Ви стали розсіяним, набагато повільніше сприймаєте та обробляєте інформацію, часто просите людей повторити сказане, перечитуєте текст, перемотує відео назад.
Гіперстезія. Ви помічаєте за собою підвищену чутливість до подразників. Відволікають і навіть дратують сторонні звуки, яскраве світло, сильні запахи, дотик інших людей. Нервова система перевантажена і не справляється з «вхідними сигналами».
Запальність та вразливість. Вас легко вивести із себе емоційно. Ви стали більш конфліктним і часто сваритеся через дрібниці. Або частіше стали плакати, помічаєте за собою незвичну образливість, сентиментальність, потяг до ностальгії.
7. Відчувати нав'язливі стани
✔Це можуть бути ті самі думки, які ви «ганяєте по колу»: тривоги й побоювання, спогади про минуле, дивні бажання.
«А що як станеться нещасний випадок?»
«А я точно вимкнула праску?»
«А ось раніше було так добре».
«Чому я тоді не відповіла інакше?»
А що було б, якби я зістрибнула з даху? Просто дуже цікаво.
✔Або ж нав'язливі дії, які ви регулярно робите, а довколишні вважають це вашою «особливістю».
«У будинку має бути ідеальна чистота та порядок! Ти чому так криво ставиш чашки? І ту пляму ти не домила!
«Я подумала погане - треба терміново постукати по дереву, щоб не справдилося!!»
«Скільки разів говорила, що не можна ставити порожні пляшки на стіл, передавати гроші через поріг!»
Періодично нав'язливі думки та дії можуть проявлятися у кожного. Наприклад, один раз задуматися чи вимкнула праску - це здорова тривога.
Але якщо таке відбувається систематично і починає впливати на ваше життя, це може бути ознакою обсесивно-компульсивного розладу.
Наприклад, коли вам доводиться витрачати незапланований час на перемивання кухні до «ідеальної чистоти», кілька разів перемивати руки, постійно повертатися додому для перевірки газу або «провалювати» навчальні чи робочі завдання через нав'язливі роздуми про минуле і майбутнє.
Обсесії - нав'язливі думки, а компульсії - нав'язливі дії. У людини можуть проявлятися або обидві форми нав'язливостей, або переважно одна.
А які з цих проблем ви помічали у себе? Поділіться своїм досвідом та думками у коментарях!