9 ситуацій, які допомагають по-справжньому пізнати людину
Наше ставлення до довколишніх не завжди формується на основі об'єктивних фактів, а частіше на емоціях, моральних переконаннях, суб'єктивних уявленнях про людину. Через це ми можемо помилятися, зближуватися з токсичними людьми, які в майбутньому завдають страждань.
Які ситуації допомагають краще пізнати людину та розкрити її справжню сутність?
При знайомстві та зближенні з людьми нам часто заважають психологічні проєкції.
Це підміна зовнішнього внутрішнім. Ми приписуємо людям риси характеру та чесноти, яких у них насправді немає, переносимо на людину свої очікування та ідеали.
При цьому багато хто з нас для побудови образу використовує слова людини про себе, її зовнішній образ та соціальний статус.
Але справді добре пізнати сутність людини допомагає спостереження за її поведінкою та вчинками у важливих ситуаціях - особливо, коли це часто повторюється.
1. Підвищення фінансового та соціального статусу
Хрестоматійний приклад: людина розбагатіла, стала великим начальником, здобула популярність - і її поведінка миттєво змінюється у гіршу сторону. Вона починає зневажливо ставитися до довколишніх, допускати знецінювальні та принизливі зауваження, болючі глузування на адресу людей, які нижчі за статусом.
Найчастіше це відбувається, коли високе становище «звалилося» несподівано і змусило різко змінити спосіб життя, коло спілкування та інтереси. Людина намагається адаптуватися до нових реалій, відчути себе «своїм».
Трапляється і так, що людина нарешті знайшла ресурси, про які завжди мріяла, брак яких викликав заздрість й провокував розвиток комплексів, змушував обмежувати свої бажання. А тепер вона може бути такою, якою їй комфортно.
Часто буває, що людина, яка раптово розбагатіла й прославилася, стає об'єктом корисливого інтересу родичів і знайомих, які раніше не виявляли до неї особливої уваги, не прагнули спілкування, не надавали підтримки. А тепер вони намагаються шантажувати людину морально-етичними нормами: «Ти ж піднявся, точно можеш допомогти! Або тебе зіпсували гроші та посада...». А при відмові такі шантажисти можуть погано відгукуватися про людину, розпускати чутки. Тому важливо ретельно дослідити ситуацію та не робити поспішних висновків.
2. Манера спілкування з людьми нижче і вище за статусом та можливостями
Дуже яскравий маркер характеру та якостей особистості людини - те, як змінюється (або залишається незмінною) її поведінка при спілкуванні з людьми вищого чи нижчого статусу.
Вас має насторожити, якщо людина регулярно:
✓підлещується, лестить, стає надмірно поступливою і скромною перед начальниками, більш заможними людьми, знаменитостями й просто тими, від кого залежать якісь фактори її життя.
✓насміхається, принижує, акцентує на «больових точках» і зверхньо ставиться до обслуговчого персоналу, підлеглих, прохачів та інших людей, від яких їй нічого не потрібно і які залежать від неї.
3. Стресові умови
При раптовій небезпеці та перевантаженнях людина не може діяти за відпрацьованими шаблонами, прикриватися соціально-прийнятними масками. Їй доводиться швидко оцінювати ризики, приймати рішення за себе та інших.
Як же поведеться людина в стресовій ситуації?
Чи зможе зберігати емоційно-поведінковий самоконтроль, чи стане дратівливою, грубою та істеричною?
Чи візьме на себе відповідальність, чи спробує перекласти ухвалення рішення на інших?
Може проявить лідерські якості, або буде готова підкорятися більш вправній людині - чи не зробить ні того, ні іншого, а лише шукатиме винних?
Саме тому в корпоративній культурі такі популярні активні ігри, спільні походи та змагання за участі колег - тімбілдинг (побудова команди). Такі тренінги допомагають зрозуміти, чи можна довіряти колегам по роботі й на що вони здатні в непередбачуваних ситуаціях.
4. Поведінка під час конфлікту
Розбіжності - це нормально. Вони допомагають краще пізнати один одного, вчать усвідомлювати потреби та бажання інших людей, коректно відстоювати власну позицію та знаходити компроміси.
Але деякі люди в конфліктах різко змінюються у гірший бік:
✓підвищують голос,
✓ображають,
✓маніпулюють почуттям провини та сорому,
✓знецінюють почуття та потреби інших («Ой, не вигадуй! Такого не було. Ти просто надто чутлива»),
✓намагаються принизити й тиснуть на «больові точки» опонента (нагадують минуле, вказують на слабкості та розголошують особисту інформацію, отриману в довірчій обстановці).
Якщо людина поводиться так регулярно - це вагомий привід замислитись. Чи можливо на цьому побудувати продуктивне партнерство, міцну дружбу чи стійкі стосунки?
5. Реакція на програш та втрату бажаного
Всі ми засмучуємося і почуваємося пригнічено, якщо програємо у розвагах, спортивних змаганнях чи кар'єрних перегонах, не досягаємо бажаних результатів, отримуємо відмову.
Але одні люди в такій ситуації зберігають самовладання й поводяться гідно: вітають опонентів або мовчки віддаляються «з поля бою», беруть відповідальність за програш та аналізують помилки, отримують мотивацію для більш плідної роботи.
А інші дратуються: «зривають» емоції на довколишніх, публічно чи за спиною звинувачують опонента у шахрайстві, перекладають відповідальність за поразку на колег, суддівство чи зовнішні чинники, приховують образу, думають і говорять про «життєву несправедливість».
6. Реакція на ВАШІ програші та невдачі
А як ваш колега, друг чи родич реагує, коли ви опиняєтесь у слабкій позиції?
Він співчуває, пропонує підтримку, вселяє впевненість у собі, допомагає об'єктивно розібратися в ситуації та опрацювати помилки, не змушуючи вас почуватися винним?
Чи використовує ваші невдачі для «дружних глузувань», нагадуючи про них в особистому спілкуванні та бесідах зі сторонніми? Завзято намагається наголосити на вашій вині, перелічує помилки, навіть коли усвідомлює, що вам боляче? Жорстко критикує, прикриваючись «дружньою чесністю», і ображається після вашої спроби завершити розмову?
7. Відгуки про інших людей
Спільне обговорення інших людей - це добрий спосіб зняти нервову напругу, отримати підтримку та пораду, розібратися у власних почуттях та переконаннях.
Але іноді після такої бесіди починають закрадатися підозри, якщо людина про все своє оточення негативно відгукується. Усі так чи інакше винні: родичі, колишні партнери по стосунках, друзі та знайомі, начальники та колеги.
Спочатку при спілкуванні з такими людьми у вас може виникнути співчуття: людині так не щастить! Але в міру зближення з нею історій про «негідників довкола» стає все більше, і в якийсь момент ви навіть почати переживати за тих безсовісних «кривдників».
8. Виконання зобов'язань
Наскільки легко та часто людина дає вам обіцянки, і як часто вона їх виконує?
Деякі люди ставляться до зобов'язань легковажно. Вони можуть сприймати свої слова як просто знак ввічливості, отримувати задоволення від самого факту обіцянки та подяки людини.
«Я розберуся, не хвилюйся!».
«Я все зроблю, обіцяю!».
«Домовились!».
Але коли ви спробуєте нагадати про зобов'язання, людина реагує неадекватно.
Нерозуміння і спроба зам'яти розмову:
«Я так казала? Щось не пригадую…».
Перенесення відповідальності на зовнішні фактори:
«Так, я обіцяла, але закрутилася, забула, затримали, бракло часу, зараз голова забита іншим… Давай наступного разу?».
Гостра негативна реакція:
«Ти що не довіряєш мені? Все з тобою ясно!».
Спершу ви відчуватимете незручність і навіть звинувачуватимете себе за недовіру та нагадування, але з кожним повторенням ситуації безвідповідальність ставатиме більш очевидною.
9. Розслабленість та сп'яніння
І, нарешті, про людину багато що можна сказати за її поведінкою в максимально розслабленому стані: коли вона знає, що її ніхто (або конкретно ви) не бачить і не оцінює, коли перестає соромитися, коли перебуває під дією алкоголю.
«Ми почали жити разом. І його просто не впізнати: у домашній обстановці став різким, грубим, зверхнім…».
«Я ненароком побачила, як він поводиться зі своїми друзями колегами родичами. Це зовсім інша людина!».
«Випив і почав говорити гидоти про колег і друзів, глузував з них і з мене, багато хвалився своїми заслугами, поводився грубо і нахабно…».
***
Віра в краще, вміння довіряти та небажання бачити недоліки - гарні шляхетні риси. Але вони часто породжують болючі ілюзії та важкі розчарування. Якою б чудовою не здавалася людина, важливо звіряти її образ у своїй голові з об'єктивними фактами та вчинками.