Якщо ти думаєш «як всі», то насправді ти не думаєш

«Бути розумним добре хоча б тому, що в разі потреби ви можете прикинутися дурнем, а ось дурню розумним прикинутися вже не вдасться»  

- Вуді Аллен

 

***

Кажуть, що ця історія трапилася в Мексиці.

 

У невеликому містечку в далекій провінції, одна компанія друзів регулярно потішалася над місцевим невдахою - бідним, як церковна миша та трішки дивакуватим, що заробляв на життя виконанням дрібних доручень та жив з  того, що давали йому добрі люди.

Щовечора хтось із цієї веселої компанії незмінно кликав бідолагу в бар, де люди збиралися, щоб випити й порозважатися. 

 

Ради забави, бідному чоловікові пропонували обрати між двома монетами: однією дуже великою бронзовою, номіналом у 400 реалів, й іншою, невеличкою срібною, номіналом у 2000 реалів.

Бідолага завжди з радістю хапався за більшу й менш цінну монету, викликаючи у присутніх гомеричний регіт.

Якось, в це місто приїхав у справах дуже добрий та чесний чоловік. Увечері, після важкого дня, він вирішив зайти в бар - там він і побачив, як місцеві насміхалися з добродушного дурника, який щоразу хапався за монету більшого розміру. 

 

Обурений до глибини душі, добродій відвів бідного чоловіка убік й запитав його, невже той не знає про те, що та велика монета, яку він так завзято хапає, вартує набагато менше, ніж маленька. На що той відповів:

«Звісно, знаю, я ж не зовсім дурний. Знаю, що за велику монету можна купити в п'ять разів менше, ніж за малу. Але якщо одного разу я оберу дорожчу монету, їм стане зі мною нецікаво, й більше я не отримаю від них жодної...».

 

***

З цієї історії можна взяти 10 доволі повчальних життєвих уроків:

1.

Якщо хтось здається дурним, то це абсолютно не означає, що він й справді дурень... Якщо розібратися, то над ким справді варто було б посміятися в цій історії?

2.

Надмірні амбіції можуть позбавити тебе невеликого, але стабільного джерела доходу.

3.

Ти зовсім не маєш потреби в думці сторонніх людей щодо кожного кроку, який робиш на власному життєвому шляху. Також, ти не потребуєш чужої думки, щоб підняти власну самооцінку й не маєш очікувати стороннього схвалення.

4.

Якщо хочеш справді почати поважати себе, перш за все, варто зрозуміти й прийняти себе таким, який ти є.

5.

Насправді найнещаснішими у світі людьми є ті, хто надто сильно турбується про те, що про них подумають інші.

6.

Люди думатимуть про тебе все, що їм заманеться. І ти ніяк не зможеш на це вплинути. Їм байдуже, чи ти з усіх сил ретельно добираєш правильні слова чи взагалі не думаєш про довколишніх... Все одно завжди знайдеться той, хто зрозуміє твої слова, думки чи вчинки по-своєму.

7.

Пам'ятай, що наприкінці свого життя ти усвідомиш, що воно практично не залежало від того, що думали про тебе інші. Роби те, що тобі подобається, а не те, що, на твою думку, сподобається довколишнім.

8.

Якщо ти думаєш так само як всі інші, то насправді ти не думаєш, а лише повторюєш чужі слова й думки. Ти й не живеш по-справжньому.

9.

Кажуть, що бути по-справжньому розумною людиною - це не знати, куди тобі треба йти, а знати, де ти точно не хочеш опинитися. Розумна людина знає, що у всіх людей є повне право думати й говорити що завгодно. А ще вона знає, коли їй можна брати щось близько до серця, а коли це робити зовсім не доцільно.

10.

Забудь про свою невпевненість. Говори правду й живи нею. І в жодному разі не дозволяй іншим втручатися у твоє життя - ні в цілому, ні в дрібницях.