Ніколи не говоріть це своїм дітям. Три поширених вислови з подвійним змістом

Спілкуючись з дітьми, ми не дуже замислюємося, як вони сприймають звернені до них слова чи вислови. Важко уявити, але наші слова та думки мають магічну силу. Лише одна фраза може позбавити життя сенсу, вбити надію, а може додати впевненості, розсмішити, втішити, допомогти знайти віру та любов.

 

Фрази з подвійним змістом: як їх чує дитина

 


 

У дитинстві фрази-програми легко засвоюються, оскільки у дитини контроль свідомості нижчий, ніж у дорослих. Будь-яке необережне слово сприймається дітьми буквально. Батьки, часто самі того не усвідомлюючи, повідомляють дитині вислови з прихованою установкою, яка не завжди йде їм на користь. Звичайно, відбувається це несвідомо, ми намагаємося допомогти, але використовуємо неправильні слова. Сьогодні ми розглянемо вислови, які  вживаються найчастіше й визначимо, як їх чує дитина.

 

Фраза - турбота.

Обережно!

 

Для дитини, яка вперше знайомиться з довколишнім світом, фраза «Обережно!» («Не біжи так швидко - впадеш», «Не пий холодне - застудишся», «Не чіпай собаку - вкусить» і т.д.) повідомляє, що світ доокола небезпечний.

 

Приклад. Дитина на прогулянці з бабусею. Як і всіх дітей, її цікавить все, що її оточує. Вона знаходить на землі опалий листок, підіймає й розглядає його. «Кинь його, він брудний!» - з жахом вигукує бабуся й відбирає у дитини листочок.

 

Сенс фрази. Ніколи не дій, о не вивчай, не спілкуйся - світ доокола дуже небезпечний. Стримуй себе.

 

Рішення. Вивчайте з дитиною світ разом. Розкажіть, як відрізнити листочок одного дерева від іншого. А після вулиці можна помити ручки разом.

 

Фраза – розрада.

Давай його поб'ємо!

 

«Давай його поб'ємо» досить поширений вислів, який ми вселяємо дитині з дитинства. Завдяки цій розвазі у дитини формується установка - зробити боляче іншим.

 

Приклад. Дитина вдарилася об стіл і розплакалася. Мама підходить, заспокоює малюка і каже: «Який поганий стіл! Давай його поб'ємо. Ось тобі, ось тобі!» З цими словами мама вдаряє кілька разів по столу. Дитина повторює за нею і дуже швидко заспокоюється.

 

Сенс фрази. Світ поганий, він зробив тобі боляче. Ти жертва довколишнього світу. Ти маєш зайняти позицію ката і робити боляче іншим. Лише так ти отримаєш заспокоєння.

 

У міру дорослішання дитини ця програма спливає знову і знову при спілкуванні з довколишнім світом і людьми.

 

Рішення. Заспокоїти дитину, відтворивши її почуття: «Я знаю, це боляче. Де болить? Давай я поцілую».

 

Фраза - допомога.

Давай я сама!

 

Пам'ятайте, як ви вперше взяли олівець в руку і намагалися написати перше слово? Робити щось вперше завжди вимагає певних зусиль, уваги, терпіння. Якби до цього додати трішки підтримки...

 

Приклад. «Як ти довго чистиш зуби! - обурюється мама. - І неправильно тримаєш щітку. Давай я сама тобі почищу».

 

Сенс фрази. Від тебе все одно жодного толку, вже краще це зроблю я. У тебе й так нічого не вийде.

 

Рішення. Говорити дитині: «У тебе добре виходить! Я знаю, ти можеш. Трохи старанності, і ти зможеш все!». Дорослішаючи, ми забуваємо, як це, робити перші кроки, вперше вивчати світ. Часом для цього необхідно уявити себе дитиною, бути нею, радіти й дивитися на світ широко розплющеними очима.

 

Намагаючись піклуватися про дитину, співчувати їй й допомагати, ми не завжди висловлюємо те, що насправді хочемо донести. Зайва критика й спроби переробити особистість спричинять комплекси й тривожність. А неправильно підібрана фраза здатна підрізати дитині крила. А в наших силах навчити її літати.

 

Правильно позначити те, що ми відчуваємо, насправді не так важко. Це може зайняти більше часу спочатку, оскільки вимагає постійного звернення до себе з запитанням «Що я хочу дитині донести?». І в кожній фразі давати їй відчути, що в родині її люблять й приймають такою, яка вона є.