Дайте всім спокій, навіть собі, і тоді все у вас буде...
Здається, секрет щастя став набагато ближчим:
«Дайте собі спокій!»
Мені хочеться це прокричати всім! Для того, щоб вони припинили постійно в собі колупатися, вишукувати недоліки, порівнювати з іншими, дорікати за минуле, підганяти до майбутнього, з'їдати за скоєні помилки, доводити до досконалості...
Дайте собі спокій!
Дайте всім спокій, і навіть собі, і тоді все у вас буде...
Дозвольте собі вільно дихати...
Озирніться довкола ...
Дозвольте собі жити...
У нас нічого не вдається тоді, коли ми все і всіх намагаємося підігнати під якісь правила чи очікування...
Від усіх постійно хочемо щось отримати...
Всім хочемо щось довести...
Ми поспішаємо, порівнюємо, переживаємо через чужі досягнення, боїмося не встигнути, змагаємося...
І ми метушимося по життю, наче загнані таргани, лякаючи всіх довкола своєю метушнею, й собі не можемо знайти місця...
Але ж все просто та чесно насправді...
Нам дають стільки, скільки можуть та хочуть... і не варто цьому перечити, тому що й ми даємо рівно стільки, скільки можемо та хочемо...
І нерозумно думати, що якщо людина може дати більше, то треба обов'язково змусити її це зробити...
Не треба.
Тому що отримане штучно - штучним і залишиться...
У нас один вибір - погоджуватися, або не погоджуватися...
Й у всіх інших такий самий вибір, друзі мої...
Ми вміємо хотіти від життя все, але не вміємо насолоджуватися практично нічим з того, що маємо...
Нас вистачає на дуже короткий час, а далі ми, як діти, які чекають нових подарунків та атракціонів...
Ми нікому не даємо спокій, й любов згортається, втомлена від з'ясування стосунків та образ...
Діти уникають нас, тому що ми їх постійно повчаємо тому, чого й самі часто не вміємо...
Кохані люди закриваються від нас, тому що й від них ми чекаємо чудес, на які самі не здатні...
Ми й себе затискаємо в лещата, заперечуючи власне єство, постійно нарікаючи, що далекі від нав'язаного, й комерційно створеного ідеалу успішної людини...
Повторімо ще раз:
Дайте собі спокій!
Дайте всім спокій!
Прагніть до гармонії з собою, а не до всевладдя над довколишніми...
Навчіться прокидатися з радістю...
Навчіться помічати в людях найкраще, і обов'язково говорити їм про це!
Недоліки їм і без нас відомі...
Навчіться любити без примусу - вільно й великодушно, а не душно та ревно...
Навчіться жити в чистоті будь-якого рівня - від думок до помитих вікон...
Навчіться думати заново щоразу, коли щось робите, а не використовувати автоматичні заготовлені шаблони, які вигадані для управління масами, а не для розв'язання індивідуальних проблем кожної окремо взятої особистості...
Навчіться довіряти тим, кого любите, й ви дізнаєтеся, якою вдячною може бути людина, вільна від приниження контролем...
Вірте в природу - це єдина вища сила, яка існує на цій планеті...
Хочете магії - опустіть зернятко в землю...
Хочете справжньої краси - погляньте, якими декораціями оточує нас природа кожного сезону...
Хочете сили - отримаєте її, довірившись їй, й полюбивши власне тіло таким, яким його створила природа...
У природи прості закони...
І нещасними ми стаємо лише тоді, коли постійно намагаємося ускладнити їх...
За матеріалами Лілії Град
