Як існувати в онлайні в епоху фейкових новин та тотального негативу
Війна продемонструвала найгірше і в цифрових просторах, і в людях: кількість токсичних коментарів, нічим не підкріплених думок та даних сумнівного змісту останнім часом зашкалює.
Ті, хто продукує контент, забувають, що по той бік екрана перебувають реальні люди й дозволяють собі речі, які в офлайн-житті обернулися б неприємними наслідками.
Саме тому зараз час подбати про цифрову гігієну, адже якість онлайн-життя важлива, так само як здоровий сон, правильне харчування, відпочинок чи заняття спортом.
Чи можна спробувати відгородитися від токсичної інформації?
Де межа між так званою «надто гострою реакцією» й відстоюванням власних кордонів?
Інформаційна війна
У сучасному світі інформація поширюється вірусним чином: необережна вподобайка, дружнє поширення, репост в популярному пабліку, знову вподобайка - і ось фейк вже має мільйони переглядів.
В брехливі новини повірити набагато легше, особливо якщо вони підкріплені думками «експертів», відеодоказами та фотографіями хай і сумнівного походження.
Навіть найрозсудливіша людина може потрапити у цю пастку, якщо отримає інформацію одразу з декількох джерел. Уявіть, спочатку родич у WhatsApp, потім колега в Telegram, а потім допис в стрічці Facebook - і ось ви вже дивитеся відео або читаєте статтю. І ймовірно - навіть вірите відверто оманливому вмісту.
Інтернет-культура побудована на «економіці лайків», найкраще «заходить» шок контент (зверніть увагу на заставки й заголовки роликів на YouTube), і в гонитві за більшою аудиторією межі допустимого розмивають навіть авторитетні блогери та якісні медіа.
Facebook, YouTube, Twitter та інші впливові медіакомпанії не встигають видаляти й модерувати шкідливий контент (або докладають недостатньо зусиль). Він трансформується, розростається, кочує на інші платформи, осідає в головах людей.
Як виробити імунітет?
На це питання немає однозначної відповіді, крім як розвивати критичне мислення й запровадити звичку перевіряти інформацію.
Ось базові правила, яких завжди варто дотримуватися:
✔наявність фото та відео не гарантує, що інформація правдива, - в епоху діпфейків довіряти візуальним підтвердженням вже не можна;
✔якщо якусь новину чи відео вам переслала особа, яка має авторитет у ваших очах, це не привід беззастережно цьому вірити - довіряти можна лише реальному експерту в цій темі/проблемі (хоча, бажано і його думку підкріплювати додатково);
✔звертайте увагу на джерело, звідки надійшла інформація: якщо це перепост з соцмереж, знайдіть першоджерело, перегляньте сторінку людини в соцмережах й складіть уявлення про неї; якщо це політик - вивчіть його «бекграунд» та спробуйте розібратися в його мотивах;
✔якщо ви черпаєте новини з неофіційних пабліків у соцмережах, намагайтеся перевіряти їх на сайтах якісних ЗМІ - бажано декількох, особливо якщо новина суперечлива, - журналісти теж помиляються;
✔якщо паблік/ресурс, з якого ви дізнаєтеся новини, регулярно «помиляється» - відпишіться від нього, не розводьте у своєму смартфоні інформаційне сміття;
✔якщо ви прочитали чиїсь міркування на дискусійну тему, ознайомтеся з думкою опонентів або ознайомтеся з передісторією питання;
Що робити, якщо фейки поширюють ваші знайомі та близькі?
У кожного з нас є знайомі, які дійсно приймають на віру будь-яку, суперечливу й абсурдну інформацію й вважають за необхідне нею поділитися, іноді в досить нав'язливій манері.
Відповідати на це агресією непродуктивно й навіть шкідливо. Вірити дезінформації схильні люди, які не володіють критичним мисленням, легко піддаються паніці та не довіряють офіційним джерелам («все проплачено»). На жаль, таких дуже багато.
Експерти, які професійно вивчають вплив дезінформації на мислення людини радять наступне:
✔проявляйте емпатію до таких людей. Всі помиляються;
✔краще спокійно не погодитися й запропонувати альтернативну думку;
✔сперечатися до посиніння теж не варто - в таких ситуаціях дискусія спрямована не на пошук правди, а на доказ чужої неправоти. Якщо бачите, що аргументи не працюють, припиніть конфлікт та змініть тему.
Якщо ви відчуваєте дискомфорт, роздратування й тривожність від того, що вам пишуть знайомі або випадкові люди, то краще захистити себе від спілкування.
На своєму особистому прикладі я переконалася, що в першу чергу необхідно позначити зачеплені кордони й попросити так не робити.
Працює це не завжди: таке прохання зможуть зрозуміти лише усвідомлені люди.
Напишіть їм, що вам неприємно, а надалі будьте жорсткішими.
Якщо негатив йде на адресу якогось вашого контенту/допису, можна приховати його від конкретних людей або просто їх заблокувати.
Якщо ви отримуєте негатив від незнайомих людей - друзів друзів у фейсбуці, читачів в інстаграмі, то варто подумати, чому люди так поводяться з незнайомою їм людиною.
Швидше за все, вони проєктують на вас якісь власні негативні установки й в їх словах насправді не про вас, а про них. А значить, можна або проігнорувати, видалити, або з гумором відповісти.
Якщо вас це зачіпає - бан, відписка, блокування.
Фільтрація контенту
Теза про те, що соцмережі негативно впливають на нас, постійно підтверджується дослідженнями: регулярне використання соцмереж не лише погіршує настрій, знижує самооцінку, викликає звикання, а й підвищує рівень стресу, розвиває тривожність, впливає на сон та навіть може розвинути залежність.
Користуватися ними ми, звісно ж, не перестанемо, але можемо навчитися робити це з найменшою шкодою для себе й довколишніх.
Якщо ви помічаєте, що постійно переживаєте про ситуацію в країні й це негативно впливає на вас, ваш настрій та працездатність, варто відписатися від всіх, хто публікує негативно налаштовані публікації. Бути в курсі - не означає постійно плавати в новинах й токсичних коментарях.
Щоб дозувати й лімітувати новини, варто підписатися на новинні канали лише в одному місці, а не в усіх соціальних мережах - хай для новин буде, наприклад, Twitter (досить раз в день перевірити «тренди» і «пройтися» по парі публікацій з топу), а для розваг й підтримки зв'язку зі знайомими підійде Instagram або Facebook.
Вам стане набагато легше жити як мінімум тому, що стрічка не буде перевантажена контентом й не виникатиме відчуття «я пропущу щось важливе». Не хвилюйтеся, ви нічого не пропустите.
Все буде Україна!
Ми обов’язково переможемо!