Якщо вас щось дратує - значить з вас це стирчить

Те, що нас дратує в інших людях, виявляє справжні сторони нашої натури


Якщо вас дратує чуже ігнорування - можливо, це страх бути непотрібною.

 

Якщо бісить чужа впевненість - можливо, це сумнів у власній цінності.

 

Якщо злить чужий успіх - можливо, це стара образа на власні невдачі.

 

Щось сильно зачіпає - значить, це варто дослідити в собі.

 

Як колись сказав Карл Юнг: «Все, що нас дратує в інших, може привести нас до розуміння самих себе». 

 

Пропоную прочитати статтю:

Психологічно здорова людина не знущається з інших: мудрі думки Карла Юнга  


Роздратування - це м’яка форма гніву. І цей гнів майже ніколи не виникає на порожньому місці.

 

Коли нас щось сильно дратує в іншій людині, дуже часто це сигнал про внутрішній конфлікт, який ми не хочемо визнавати.

 

З дитинства нас привчають бути «хорошими»: подобатися батькам, вчителям, однокласникам, колегам. Через це ми поступово відрізаємо від себе ті риси, які здаються неправильними або небажаними.

 

Заздрість.

Злість.

Егоїзм.

Імпульсивність.

 

Ми намагаємося не помічати їх в собі. Але вони нікуди не зникають. Психоаналітики називають цю приховану частину особистості «тінню». І дуже часто саме вона починає проявлятися через проєкцію - коли людина приписує іншим те, чого не хоче визнавати в собі.

 

Ось як це виглядає в житті:

 

✓Хамовита людина постійно звинувачує інших у грубості.

 

Чоловік, який сам зраджує, починає підозрювати в зраді дружину.

 

Мати лає доньку за другу цукерку, хоча сама не здатна відмовити собі в третій.

 

Невпевнений в собі хлопчик знаходить «слабшого» однокласника і починає з нього знущатися.

 

Знайома з помітною зайвою вагою вигукує при зустрічі: «Ого, як ти розтовстіла!» - хоча ви набрали максимум кілограм.

 

В більшості таких випадків риса, яка дратує, справді є. Але через психологічну проєкцію вона здається збільшеною в кілька разів.

 

Є і зворотний ефект:

 

Іноді нас дратують люди, які мають ті якості, яких нам самим бракує.

 

Наприклад.

 

Ви не вмієте встановлювати особисті кордони - і злитесь на людей, які незворушно говорять «ні».

 

Або начальник, який приходить на роботу о шостій ранку і йде з неї о дев’ятій вечора, щиро вважає ледарями всіх, хто не хоче жити в офісі. Можливо, він просто не вміє відпочивати. І десь глибоко всередині заздрить тим, у кого є життя поза роботою.

 

Втім, важливо розуміти одну річ:

 

Не кожне роздратування - це проєкція. Іноді нас дратують речі, які справді виснажують мозок.

 

Наприклад, гучні розмови в громадських місцях. Наш мозок мимоволі намагається розібрати уривки чужого діалогу, але не може зрозуміти його повністю - і це створює напруження.

 

Або відчуття невизначеності. Коли неприємна ситуація триває, але незрозуміло, коли вона закінчиться, - людина починає випліскувати своє роздратування на тих, хто поруч.

 

Що можна зробити з цією інформацією?

 

По-перше, іноді варто чесно запитати себе: Що саме мене тут так зачіпає? І чи не є це тією рисою, яку я сама в собі не приймаю.

 

По-друге, не варто надто перейматися чужою критикою. Люди часто звинувачують інших в тому, що болить у них самих. Якщо вас називають егоїстом, холодною людиною або «надто складною» - придивіться уважніше. Цілком можливо, що перед вами просто чиєсь відображення у кривому дзеркалі.

 

По-третє, психологічна проєкція працює не лише з недоліками, а й з позитивними якостями. Іноді нас одночасно дратують і захоплюють люди, які мають те, чого нам бракує. Можливо, вас дратує подруга, яка сміливо виступає перед людьми. Або знайомий, який легко змінює життя, коли йому щось не подобається. 

 

Ймовірно, справа не в них. Можливо, це просто сигнал, що частина вас хоче того самого.

 

І тоді питання вже не до них.

 

Питання до себе: чого я насправді хочу - і чому досі собі цього не дозволяю?