Притча про Втомлену Жінку

Притча про Втомлену Жінку

Жила-була на світі Втомлена Жінка. Щоранку вона прокидалася, змушувала себе цілий день працювати й втомленою лягала спати. Вона вже й не пам'ятала, коли востаннє почувала себе повною сил й бажання жити.

 


І так усе тривало до певного часу, до того самого моменту, коли тінь Втомленої Жінки відокремилася від неї. Це трапилося одного літнього спекотного дня, саме тоді, коли треба було зробити чергову дуже важливу справу, бо «не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні», «щоб рибу їсти, треба у воду лізти», «хто не працює, той не їсть».

 

Саме це довело жінку до піку втоми. Тінь почала віддалятися від неї, залишивши свою господиню сидіти без сил на офісному стільці.

 

Жінка почала благати Тінь:

 

- Будь ласка, повернись до мене! Ти покинула мене й разом з тобою пішла вся моя сила.

 

Тінь відповіла:

 

- Так, це правда. Адже я - Берегиня твоєї Енергії. Але я більше не можу тобі допомогти. Ти вичерпала майже всю Силу, не поповнюєш її запаси. Ти довела себе до повного виснаження. Подумай гарненько: чому все це трапилося з тобою?

 

- Без тебе мені буде важко це зрозуміти. Будь ласка, допоможи мені!

 

Тінь трохи подумала, а потім погодилася.

 

- Добре. Але тільки за умови, що ти пройдеш три випробування, які звільнять від чарів твою Енергію. Погоджуєшся?

 

- Звісно!

 

- Тоді слухай. Завдання перше: відчуй свою спину, плечі. Чи відчуваєш ти нестерпний тягар?

 

Втомлена Жінка кивнула головою. Як їй не відчувати? Скільки років вона тягає невидимі важкі мішки.

 

- Тоді віддай не свою ношу тим, кому вона буде під силу. Віддай цим людям ЇХНЄ ЖИТТЯ. Це їхні уроки, це їхні перемоги, це їхній розвиток. А свою частку залиш. І тоді ти зможеш почати жити власним життям.

 

Ох, як же важко було жінці зізнатися самій собі в тому, що вона несе тягар, який не призначений їй. Тягар був їй не під силу, висмоктував її енергію: турботи подруг, чоловіка, батьків. Вона тягла на собі всі їхні проблеми, всі труднощі й намагалася вирішити їх, але ставало тільки гірше. Всім.

 

Але тепер усе, годі: відтепер хай кожен живе власним життям.

 

Втомлена Жінка заплющила очі, уявила кожного, чию ношу вона колись через власну доброту звалила на себе, й подумки віддала кожному його частку.

 

Щойно Втомлена Жінка звільнилася від непосильного тягаря, у неї задзвонив телефон. Це її шукали ті, хто колись звалив на неї весь цей тягар.

 

Втомлена Жінка злякано поглянула на свою Тінь:

 

- Що мені робити? Вони зараз почнуть знову просити мене забрати їхню ношу!

 

Тінь залишалася невблаганною.

 

- Якщо хочеш бути здоровою, і хочеш, щоб усі ці люди прожили власне повноцінне життя, не шкодуючи ні про що, тоді пройди друге випробування: навчися говорити «ні», коли це необхідно.

 

Рекомендую прочитати:

 Як навчитися говорити «ні» і перестати догоджати довколишнім


Жінка кивнула, але відчула, що друге випробування, мабуть, ще складніше від  першого. Як відмовити? Що про неї подумають? А що як із нею перестануть спілкуватися? А що як її більше не любитимуть?

 

Вона відповіла на дзвінок своєї подруги.

 

Розмова була безглуздою: подруга просила допомогти їй зробити за неї її справи, а Втомлена Жінка все виправдовувалася й виправдовувалася...

 

Тінь підійшла до своєї підопічної й тихо підказала:

 

- Щоб навчитися говорити «ні», спершу треба розучитися виправдовуватися. Бо люди відчувають твою невпевненість й продовжуватимуть переконувати тебе доти, доки ти не здашся й не звалиш на себе їхній тягар.

 

Жінка кивнула й завершила розмову з подругою твердим, невблаганним, але водночас сповненим співчуття, «ні». Мовою серця це звучало приблизно так: ти мені дуже дорога, саме тому я бажаю тобі, щоб ти жила власним життям, повір саме тоді можна відчути себе щасливою. Випробувавши все послане долею, ти вчишся цінувати те, що в тебе є, і ти рухаєшся до своєї мрії, знаходячи для цього всі потрібні якості.

 

Природно, не всі зрозуміли Втомлену Жінку.

 

Хтось справді перестав з нею спілкуватися (а чи друг він був?), хтось образився (так, потрібен час, щоб звикнути жити власним життям та поважати життя іншої людини), а хтось з цим змирився.

 

Тоді Тінь сказала:

 

- Настав час пройти третє та останнє випробування. І тоді до тебе повернеться твоя Енергія, твоє бажання жити. Навчися відпочивати. Дозволь собі відпочивати. А для цього ти маєш зустрітися з тим, хто тобі найбільше заважає – з власним Почуттям Провини.

 

Рекомендую прочитати:

 Дайте всім спокій, навіть собі, і тоді все у вас буде...

 

Третє випробування стало найпідступнішим. Почуття Вини безжально змінювало свої личини та голоси...

 

Щойно Втомлена Жінка намагалася відпочити, як Почуття Провини підходило до неї й маминим голосом говорило:

 

- Що? Ти знову ледарюєш? Я тут гарую, працюю, а ти відпочиваєш собі! Як тобі не соромно! Адже сьогодні стільки справ!

 

Або чувся голос чоловіка:

 

- Якщо ти цього не зробиш, ніхто не зробить. Все піде шкереберть. Що? Втомилася, кажеш? Чому це ти втомилася? Ти ще нічого не зробила!

 

Потім Почуття Провини заговорило голосом бабусі:

 

- У нашій родині зроду ледарів не було. Я ось кручуся цілий день, не сяду навіть. І ти маєш бути такою ж.

 

Голоси вимагали й дорікали, і жінка зрозуміла, що вона не зможе відпочити, не зможе, навіть якщо лежатиме на дивані годинами, навіть якщо поїде у відпустку на край землі.

 

- Я маю право на відпочинок! Я знімаю закляття заборони на нього. Відтепер я не лише працюватиму, а й повноцінно відпочиватиму. Адже існує не лише день, а й ніч. Активність змінюється відпочинком і в природі. Я не ледарю, а відновлююсь, щоб бути здоровою, щасливою, сповненою натхнення та творчих сил. Коли я відпочину, я робитиму щось не тому, що «повинна», я робитиму все з любов'ю, з радістю, зі щирим бажанням.

 

Цього монологу вистачило, щоб Почуття Провини зникло.

 

Втомлена Жінка усвідомила, що завжди намагалася бути гарною для когось і тому заборонила собі жити власним життям, заборонила собі відпочивати, мати власну думку. А від цього ще ніхто не став щасливим, тому все лише ускладнювалося. Доки вона зовсім не видихнулася.

 

Цей день був незвичним для Відпочилої Жінки.

 

Вона з насолодою прийняла ванну, полежала на дивані з улюбленою книжкою, помилувалася неймовірною красою заходу сонця, вдихаючи аромати вечірньої роси, слухаючи голос щасливих надій, відчуваючи биття життя, що повернулося у її серце.

 

До неї поверталася не лише Енергія, до неї почали поверталися Здоров'я, Краса, Радість, Натхнення і Спокій…

 

І все це тільки тому, що одного разу Втомлена Жінка нарешті дозволила собі… відпочити.

 

За матеріалами Ніни Суміре

Популярні дописи з цього блогу

Якщо вам хтось заздрить, то його видадуть ці токсичні фрази

20 цитат Стіва Джобса, які змінять твою свідомість

Як спілкуватися з людьми, які вважають себе кращими за інших