Ефект Даннінга-Крюґера: Чому некомпетентні люди такі впевнені у собі й чим це вам загрожує?
Ви напевно помічали цю комічну невідповідність: новачок у будь-якій справі виглядає максимально впевненим й видає «експертну думку» з будь-якого приводу, а от доволі досвідчена особа рідше береться давати поради, частіше тримає свої міркування при собі й менш переконана у своїх знаннях.
Чому так відбувається?
Ефект Даннінга-Крюґера (ефект невігласа) - що це і як працює?
Ефект Даннінга-Крюґера - схильність людей з низькою кваліфікацією переоцінювати свої знання, здібності та навички, не усвідомлювати своїх помилок.
Це одне з численних когнітивних спотворень - систематичних помилок сприйняття та мислення, які впливають на нашу поведінку, висновки, прийняття рішень та інші розумові процеси.
Теорію про це спотворення винесли та підтвердили у 2000 роках два соціальні психологи, професори Нью-Йоркського та Мічиганського університетів Джастін Крюґер та Девід Даннінг.
Вчені провели серію досліджень зі студентами та експериментально довели такі особливості людей з низькою кваліфікацією:
Вони схильні переоцінювати свої знання та вміння;
Вони не можуть адекватно оцінювати свою компетентність;
Вони схильні у своєму уявленні «занижувати» здібності людей з дійсно високим рівнем компетентності.
Але це не все.
У ході експериментів з'ясувалося, що рівень впевненості у собі цікавим чином змінюється у міру навчання людини новому предмету.
На початку навчання нового людина почувається максимально невпевнено.
Але варто їй хоч трохи просунутися вглиб, отримати перші крихти інформації, основи предмета - як його переконаність у своїх знаннях стрімко зростає, досягає максимуму!
Людина почувається обраною, однією з небагатьох, хто дійсно розуміє тему й доторкнувся до чогось вкрай важливого та цікавого. А зіштовхнувшись з досвідченими фахівцями з цієї теми відчуває потаємну причетність, відчуває себе на одному рівні з ними ба навіть вище:
«Та я теж знаюся на цьому питанні, і не треба мені тут…»
Цей ефект деякі дослідники у жартівливо називають «вершиною дурості».
Але, якщо людина не зупиняється на цих «крупицях знань» й продовжує вчитися, поглинати нову інформацію, - вона поступово усвідомлює, що ця сфера знань чи навики набагато складніші й багатогранніші, ніж їй здавалося на початку шляху.
Крім того, особа глибше знайомиться з досвідченими фахівцями в обраній сфері (або з прикладами їх робіт) - і вже не вважає себе рівною їм, адже може усвідомити високу якість їхніх навичок.
І в цей момент вона потрапляє в «долину відчаю» - її колишня самовпевненість різко знижується.
Це точно характеризує фраза одного з давньогрецьких філософів: «Що більше я дізнаюся, то більше розумію, що нічого не знаю».
На щастя, в «долині відчаю» ми затримуємося не назавжди - згодом, у міру навчання та зростання компетентності у своїй справі, у нас проявляється й міцніє здорова, об'єктивна впевненість у собі, яка ґрунтується на досвіді.
На жаль, людей під впливом ефекту Даннінга-Крюґера ми зустрічаємо регулярно, вони довкола нас. Чим це небезпечно?
«Поради знавців»
Неважко здогадатися, що учень, який перебуває на «вершині дурості», висловлюватиме свою думку набагато частіше й гучніше за досвідчених колег.
Його висновки категоричні, а будь-які пов'язані з ними дії та рішення - переконливі.
І це, на жаль, становить небезпеку для довколишніх - адже вони можуть сприйняти безапеляційні судження як ознаку авторитетності. Впевненим новачком зацікавляться, до нього дослухатимуться.
Можливості Інтернету лише стимулюють ці процеси.
Зараз будь-яка людина має доступ до гігабайтів найрізноманітнішої інформації, отримує у своє розпорядження майданчик для трансляції будь-яких думок та ідей.
Ви, очевидно, стикалися з ефектом Даннінга-Крюґера в повсякденному житті:
Знайомий підписався на YouTube-канал про політику чи війну - і почав видавати «авторитетні» новини, прогнози та думки, вступати у суперечки з поважним виглядом.
Подруга прочитала книжку на тему популярної психології - та почала демонстративно аналізувати поведінку та спосіб життя довколишніх, «помічати» особливі жести, пози та фрази, які обов'язково щось приховують.
Друг почав читати блог про езотерику. На відміну від вас, він точно знає, чому у вас у житті сталося те чи інше лихо, як виправити ваше становище на роботі або в особистому житті, і чого вам бракує для душевної рівноваги.
Але ще небезпечніше, коли ефект Даннінга-Крюґера стикається з медициною та іншими життєво важливими областями:
Знайома зацікавилася нетрадиційною медициною - і переконує вас відкинути прописане лікарем лікування та звернутися до цілющих настоянок, якими рятувалися ще наші бабусі.
У приятеля дружина працює медсестрою в лікарні - тому він набагато краще за вірусологів та епідеміологів знає про те, як працює (і чи існує взагалі) вірус, як його правильно лікувати і як від нього захищатися.
«Мавпа з гранатою»
Небезпечніше за поради та ідеї може бути лише пряма дія некомпетентних людей - на поводу у своєї зарозумілості вони свідомо порушують права довколишніх та наражають їх на ризик:
Наприклад:
Дитина одужує після тяжкого отруєння чи операції. Лікар призначив їй строгу дієту. Але жаліслива бабуся, залишившись наодинці з онуком, дає йому солодощі чи фрукти, заборонені дієтою. Дитину знову відвозять до лікарні. Бабуся вперто заперечує вину - адже вона точно знає, що все робила правильно!
Хлопчина отримав права та сів за кермо. Він хвацько катає вулицями приятелів, робить раптові перелаштування та здійснює стрімкі повороти, перевищує швидкісний режим. Він ображається на друзів, які пристебнулись та намагаються його вгамувати - «Ви що, не довіряєте мені?».
Медсестра вводить пацієнтам фізрозчин замість щеплення. Вона впевнена, що діє правильно, адже прочитала в інтернеті про «світову змову», пов'язану з вакцинацією.
При всій уявній безневинності й навіть банальності ефект Даннінга-Крюгера здатний серйозно ускладнити нам життя й навіть наразити на небезпеку. Тому вкрай важливо помічати його прояви у себе та довколишніх, розвивати критичне мислення, перевіряти інформацію та з недовірою ставитися до тих, хто нехтує вашим здоров'ям чи безпекою.
