4 речі, які категорично не можна терпіти у стосунках

Речі, які не можна терпіти у стосунках

 

Якими мають бути стосунки?

 

Чесними, гармонійними, щирими.

 

Побудувати справжні стосунки прагне кожна жінка. Набираючись досвіду, заробляючи помилки, роблячи висновки, ми вчимося краще розуміти себе і свого партнера, правильно вибудовувати особисті кордони, не вигадувати драми без приводу.

 

Здавалося б, ми близькі до ідеальної картинки порозуміння та миру у партнерстві. Але раптом розуміємо, що терпінню прийшов кінець. Ця думка дивує й лякає - адже було зроблено все, щоб унеможливити непотрібні сварки та недомовки. Ти заплющувала очі на дрібниці, намагалася бачити тільки важливе і добре.

 

Чому не вдається? 

 

Можливо, є речі, які не можна терпіти у стосунках?

 

На що категорично не можна заплющувати очі?

 

Рекомендую прочитати:

Аб'юз: види, ознаки, наслідки

 

І чоловікам, і жінкам, у відносинах властиво виявляти терпіння там, де справді некомфортно і важко. Це виправдовується установкою - «треба приймати людину, такою, якою вона є». Тут і ховається головний трюк - приймати такою, як є, зовсім не означає дозволяти переходити всі межі й замовчувати образи. Інакше це вже не модель не стосунків, а модель страждань, де один з партнерів жертва, яка вічно терпить.

 

Найпопулярніші причини смиренного терпіння:

 

1. «Він виправиться».

 

З чого це ти так вирішила? Згодом й з віком ексцентричним особливостям характеру властиво перетворюватися на дуже тривожні недоліки.

 

2. «Я змінилася, отже і він повинен зробити те саме».

 

Не повинен. Ба більше, змінюватись тебе не просили. Ваші стосунки почалися не з взаємної угоди про зміни.

 

3. Проблеми із самодостатністю.

 

Дозволяючи аб'юз у стосунках, терплячи те, що тобі не подобається, ти демонструєш партнеру відсутність самоповаги.

 

Рекомендую прочитати:

Газлайтинг: як розпізнати в собі жертву та як йому протистояти

 

Категорично не можна терпіти у стосунках:

 

Насилля. Пункт, який не потребує пояснення, проте відсоток випадків сімейного насильства вражає. Насильство - це необов'язково фізична дія. Насильство - це психологічне виснаження, неповага, підкреслення твоєї незначущості. Насильство - це коли ти робиш те, чого не хотіла, і все це під соусом «заради нашої любові».

 

Знецінення. На жаль, знецінення часто виходить саме від близьких людей. Що ближча людина, то більше вона наділяє себе правом нести «правду», яку, крім неї, ніхто не скаже. Нюанс у тому, що це виключно його «правда». Терплячи знецінення, які приносять тобі біль, ти переживаєш агресію й маніпуляції.

 

Залежність. Ціла купа установок, забобон, хибних понять про долю і борг. «Я йому допоможу», «А хто, як не я», «Наше кохання врятує», «Це не залежність, він зможе кинути». Ні, ні, і ще раз ні. Мине трохи часу й рятувати від співзалежності треба буде вже тебе.

 

Маніпуляція. Тебе змушують робити щось прихованими методами. Викликають почуття провини, взивають до відповідальності, шантажуючи, граючи на твоїх слабких сторонах. Одним словом, тобою маніпулюють. Маніпулятор не бачить у партнері близької людини, він використовує її як ресурс для досягнення власних цілей. Якщо у стосунках ти постійно опиняєшся перед складним вибором, відчуваєш почуття провини й повсякчас приховуєш власний дискомфорт заради чогось - можливо, це зовсім не стосунки.

 

Рекомендую прочитати:

Жіноча гордість: навіщо вона потрібна у стосунках із чоловіками та як її відрізнити від гордині

 

Компроміс - це природна частина щирих партнерських взаємин. Але в це поняття аж ніяк не входять такі ознаки, як біль, образа та утиск твоєї гідності. Компроміс - це спільне рішення. А всепоглинальне терпіння до стискання в горлі - дуже тривожний дзвіночок. 

 

Терпіння має межі!

 

Стосунки - це не випробування на витривалість. Вони не мають бути боротьбою за увагу, повагу чи любов. Якщо у твоєму житті є те, що змушує терпіти біль, приниження, знецінення чи насильство - це не партнерство, а пастка. Любов не вимагає страждань. Вона не змушує тебе доводити свою значущість чи мовчати заради примарної гармонії. Стосунки мають бути місцем, де ти можеш бути собою, а не виживати у власному страху. 

 

Тож головне питання - а що терпиш ти? І чи варто воно того?