Вічні песимісти: чому їм усе не так?

 

Ви точно знаєте таких людей. У них завжди все погано: погода не така, зарплата мала, начальник придурок, у магазинах черги, а в житті - суцільне розчарування. 

Але найгірше те, що буде ще гірше! Жодної надії, ніякого світла в кінці тунелю - самі лише проблеми. 

Але що, якщо ця людина - ви? Якщо ви ловите себе на тому, що весь час чекаєте поганого і не вірите в хороше - можливо, це не просто настрій. Можливо, ваш песимізм - це спосіб самозахисту, результат травм чи навіть ознака депресії. Давайте розбиратися.

 

Песимізм як захист

 

Тривожні чи песимістичні люди часто виростають із тих, кого з дитинства оточувала не найсприятливіша ситуація. Вміння не чекати нічого доброго а, навпаки, бути готовим до поганого - захищало їхню психіку, а часто й фізичну цілість. Не дуже вдається радіти дрібницям і розслаблятися, коли будь-якої миті на тебе може налетіти з кулаками п'яний тато, накричати непередбачувана мама, коли за одні й ті самі вчинки то лають, то хвалять, або взагалі повністю ігнорують.

 

Тому не поспішайте засуджувати буркунів: можливо їхні похмурі прогнози, їхнє вічне невдоволення - просто роками вироблений спосіб захисту. Якщо з віком життя починає налагоджуватися, людина звикає дивитися на речі більш виважено й помічати більше хорошого довкола. Щоправда, на жаль, не завжди.

 

Песимізм як прояв депресії

 

Депресія або субдепресивний стан може бути наслідком дитячих травм і життя в небезпечних обставинах: у дисфункційній сім'ї, з батьками, які п'ють або б'ють, у регіоні, де йдуть бойові дії, або, наприклад, у жахливих злиднях. На жаль, у таких екстремально поганих умовах для виживання людині дійсно краще весь час бути готовою до гіршого. Але життя у постійному стресі не минає безслідно, і зрештою щоденна загроза фізичному чи емоційному добробуту перетворюється на хворобу.

 

Депресія також може бути наслідком якоїсь поодинокої тяжкої події, яка трапилася нещодавно: втрата близької людини, розставання, смерть, звільнення з роботи, чи просто якоїсь особистої невдачі. Або може з'являтися при сильному стресі та зміні способу життя, навіть коли ці зміни сприятливі та бажані: переїзд до іншого міста чи країни, зміна діяльності, підвищення по службі.

 

Психологи виділяють так звану депресивну тріаду, яка складається із трьох основних ознак:

 

Перший - це зниження настрою, туга, пригніченість.

Другий - зниження рухової активності та підвищена стомлюваність.

Третій - втрата інтересу до всього, негативна оцінка сьогодення та майбутнього.

 

Якщо ви підозрюєте у себе чи близької людини депресію, то обов'язково зверніться до спеціаліста. Допомога психолога буде не зайвою: він допоможе прожити й відгорювати важкі події, якщо вони мали місце, і певним чином переналаштувати сприйняття. До речі, це наступний пункт.

 

Песимізм як спосіб думок

 

Цей варіант може бути наслідком двох попередніх. Також песимістичний спосіб мислення схвалюється нашою культурою й практично закладений у традицію: сподіватися на краще, а готуватися до гіршого вважається мудрим та обачливим. А порхати, як пташка, радіючи дрібницям - це точно до біди.

 

За такого способу мислення концентруватися на поганому здається природним і правильним: новини про війну та корупцію, затори, проблеми... А ось добре сприймається з недовірою, немов у ньому очевидно є якийсь підступ. Потрапила на прийом до люб'язного та уважного лікаря? Значить він точно призначить купу непотрібних аналізів, ще й ліки дорогі випише. Чоловік почав більше допомагати в домашніх справах? Якийсь він надто добрий, напевно зраджує.

 

На щастя, спосіб мислення це те, на що ми можемо вплинути. Не одразу і не повністю, але все ж таки можемо. У цьому добре допомагає робота з психологом, а також письмові практики, які допомагають виявити негативні почуття та «катастрофічні» переконання. Ведення таких щоденників й нотаток часто дозволяє виявити, що підготовка до всього гіршого, що може статися, - складний та неефективний процес. А концентрація на приємних моментах підтримує, надає сил і якраз краще допомагає долати проблеми.

 

Песимізм як суб'єктивний досвід

 

Іноді чийсь досвід разюче відрізняється від нашого. А оскільки прогнози ми схильні будувати на основі того, що з нами вже траплялося в схожих обставинах, то прогнози на основі чужого досвіду можуть здаватися нам надто похмурими або, навпаки, надмірно райдужними.

 

Знайома звільнилася зі старої роботи без особливих заощаджень та розраховує знайти нову через місяць? Це може здаватися необачним та навіть безглуздим. Хто нині йде з роботи в нікуди, про що вона тільки думає? Але, можливо, саме ця людина точно знає, що вона, як фахівець, має попит на ринку, і вже три рази так робила і щоразу знаходила нову роботу без особливих проблем. Або, навпаки, жінка, яка легко та успішно завагітніла, може іронізувати з приводу нервозності подруги, яка планує зачаття. І при цьому не знати, що ця подруга мала вже чотири викидні, і їй справді дуже страшно.

 

Людям з різною життєвою історією той самий вчинок чи реакція може здатися по-дитячому необережним, цілком виправданим чи абсолютно песимістичним. Якщо вам здається, що людина надто переживає й засмучується через дурниці, - не зайвим буде акуратно розпитати її про попередній досвід. Можливо, її спосіб мислення вже не видасться вам таким неадекватним.

 

Плюси песимізму

 

До речі, якщо ви вважаєте, що самі надто песимістичні, перевірте: а чи не надто негативно ви оцінюєте себе? Просто за звичкою. Згадайте: можливо, ваш песимізм насправді не раз послужив вам добру службу: допоміг вдало перечекати кризу, не зробити ризикованого вчинку, змусив засумніватися в людині, яка справді виявилася ненадійною.

 

Але якщо ви розумієте, що невдоволення собою, довколишнім світом та близькими людьми настільки сильне, що заважає жити - варто поміркувати про те, як навчитися помічати позитивні сторони того, що відбувається.

 

Це не боротьба з конкретною рисою характеру (такі спроби переробити себе все одно будуть марними), а скоріше доповнення картини світу важливими деталями, яких бракує: «Про те погане, що відбувається довкола мене, я знаю. А що відбувається доброго? Які мої ресурси, мої сильні сторони, плюси стосунків, у яких я перебуваю? Яка підтримка є від моїх близьких?».

 

Знання слабких чи важких сторін життя й вміння до них підготуватися зовсім не вада. Але опора на сильні та ресурсні сторони здатна дати більше. І важливо розуміти, що це зовсім не взаємозаперечні речі. 

 

Як вирватися з пастки вічного невдоволення? 

Песимізм може бути різним - від вродженої обережності до глибокої психологічної проблеми. Але якщо ви помічаєте, що негативне сприйняття світу забирає у вас сили, треба діяти. 

👉 Перевірте свої думки. Ви справді аналізуєте ситуацію, чи просто звикли шукати мінуси? 

👉 Спробуйте вести "щоденник хорошого". Записуйте навіть найдрібніші позитивні моменти дня - це допоможе мозку помічати хороше. 

👉 Зверніться до психолога. Деякі установки закладені ще в дитинстві й не змінюються за один день. Але робота над собою може дати неймовірний результат. 

👉 Слідкуйте за оточенням. Якщо ви в колі вічно невдоволених людей, ваш погляд на життя буде таким самим. Шукайте тих, хто заряджає вас енергією. 

І головне - не змушуйте себе бути радісним насильно. Життя буває складним, і страхи - це нормально. Але пам’ятайте: світ не складається тільки з проблем. Іноді варто просто дозволити собі помітити хороше.