10 раціональних причин не відчувати провину за щастя під час війни
Під час війни багато людей соромляться не лише радості, а й самого факту нормального життя. Провина за щастя подається як щось благородне, хоча насправді це форма внутрішнього самознищення. Вона не має нічого спільного ні з емпатією, ні з відповідальністю: не зменшує чужого болю, не допомагає постраждалим і не наближає перемогу. Провину за щастя часто плутають з совістю, співчуттям або «правильною» позицією. Але без емоційних прикрас вона не виконує жодної корисної функції - навпаки, позбавляє ресурсу тих, хто ще здатен його мати. Якщо прибрати емоції й подивитися тверезо, стає очевидно: провина за щастя - хибний орієнтир. Нижче - раціональні причини, чому нею НЕ варто керуватися. 1. Те, що ти жива, - не злочин і не привілей. Це обставина. Ти не відповідальна за те, що твій дім цілий, а ти маєш змогу пити каву й планувати завтра. Провина за сам факт, що тобі інколи добре, не додає світу справедливості - лише забирає сили. ...