Звичка «завдавати добро»: чому люди лізуть із непроханими порадами
Найчастіше під роздачу «добра» потрапляють найближчі люди - діти, батьки, брати та сестри. Ми сприймаємо їх як продовження себе й вважаємо природним роздавати поради, а то й наполегливі вказівки.
Рекомендую прочитати:
13 типових фраз токсичних батьків: що вони означають насправді та як правильно на них реагувати
Ось кілька найпоширеніших прикладів із життя.
Син чудово малює, фотографує, створює артоб'єкти своїми руками. Але батько впевнений, що все це дрібниці й дурощі - картинками на життя не заробиш, потрібна «нормальна» професія - юрист чи фінансист. Він чинить стосовно дитини тиск, висміює, знецінює, порівнює з іншими й, зрештою, змушує вступити до небажаного ВНЗ. І навіть якщо син його закінчить, чи буде він щасливим, щодня вирушаючи на немилу роботу? Питання риторичне.
Одна сестра сердиться на іншу за те, що та вийшла заміж за «нездару». Ось і розумниця, і красуня, і залицяльники були з машинами-Мальдівами-діамантами, а обрала цю сірість й посередність, мрійника без бізнесу та майна. Живе тепер у «хрущовці», отримує в подарунок ромашки, відпочиває влітку в наметі й вдає, що щаслива. Щоразу, приходячи в гості, сестра в'їдливо ставить зятя на місце. Цікаво, чому її так рідко почали запрошувати?
Схожих ситуацій у житті безліч.
Батьки незадоволені особистим вибором дітей, діти дорікають батькам за бажання влаштувати життя в «такому» віці, друзі радять друзям змінити роботу, партнера чи місце проживання - а все тому, що з боку воно начебто видніше.
Насправді НЕ видніше, і ось чому.
Країна непроханих порад
1. Проблеми немає. Тож, як не дивно, це звучить, але те, що ви вважаєте проблемою, для іншої людини є нормою. Наприклад, вегетаріанці переконані, що м'ясоїди шкодять своєму здоров'ю, екології та порушують тисячі етичних моментів. А м'ясоїди взагалі про це не паряться - їм смачно, комфортно та зручно жити так, як вони це роблять.
2. Немає повної картини. «Помічник» не бачить усієї картини загалом й робить висновки лише з відомих йому фрагментів.
Наприклад, можна довго дивуватися, що в друга немає машини, й розписувати переваги наявності власного транспорту, не знаючи, що людина страждає на напади епілепсії й не може водити авто.
3. Допомога не потрібна. Ви здивуєтеся, але ваше уявлення про те, що краще, а що гірше, може взагалі не збігатися з поглядами інших людей. Не можна жити одному, погано працювати на низькооплачуваній роботі, столиця краща за провінцію - все це може бути частиною вашої картини світу, але при цьому ніяк не корелювати з цінностями іншої людини.
4. Різна швидкість прийняття рішень. «А тепер діяти, діяти, діяти!» - не виключено, що ви здатні одразу після ухвалення рішення кинутися в бій й зрушити гори за лічені секунди. А ось інша людина, можливо, воліє все обміркувати ґрунтовно, скласти план А і план Б, знову обміркувати й лише опісля зробити крок, або не зробити.
Якщо ви постійно ловите себе на думці: «Я знаю, як зробити їхнє життя кращим», зупиніться та замисліться - які глибинні причини змушують вас пропонувати непрохану допомогу, давати непотрібні поради та «причиняти» добро довколишнім? Можливо, відповідь знайдеться в одному з наступних пунктів.
Чому люди дають непрохані поради
1. Мрія бути супергероєм. Соціальна значущість та повага - дуже важливі потреби, тому їх часто прагнуть отримати за будь-яку ціну. Наприклад, заробляють авторитет через допомогу іншим. Ось тільки якщо про це не просили, все може обернутися ведмежою послугою та провалом місії.
2. Тривога. Це, як правило, стосується дуже близьких людей, особливо дітей. Якщо сепарація нащадків не пройшла вчасно й безболісно, батьки відчувають постійну тривогу й відповідальність за дорослих дітей й тому втручаються в їхнє життя.
3. Плутанина чужих потреб з власними. Стосується людей, у яких лише 2 думки - власна та неправильна. Звідси й виникає впевненість, що всім довкола потрібно те саме, що і їм.
4. Самоствердження. Відчуття своєї недооціненості частенько змушує людей підіймати самооцінку чужим коштом. У хід йде й непрохана допомога та непотрібні поради - адже їм, слабким, інфантильним та легковажним ніяк не впоратися зі своїм життям без такого цінного помічника.
5. Проблеми із кордонами. Найчастіше чужі кордони порушують ті, хто не вміє обстоювати власні. Звичка вдиратися в чиєсь життя виникає через нерозуміння, де закінчується власне й починається чужа «територія».
Рекомендую прочитати:
Особисті кордони: як припинити жертвувати собою заради інших
6. Задоволеність собою. Допомагати іншим насправді приємно - натомість отримуєш відчуття того, що ти хороша, добра й шляхетна людина. Навіть якщо твоєї допомоги ніхто не потребував.
Все вищеперелічене не означає, що допомагати людям не треба взагалі. Просто робити це варто з розумом.
Для цього враховуйте 3 важливі речі:
спитайте людину, чи потрібна їй ваша допомога;
дізнайтеся, у якій формі вона хотіла б отримати підтримку;
не обіцяйте того, чого не можете виконати.
