Синдром білого пальта: чому люди люблять повчати та засуджувати
Як зрозуміти, що ви надто часто «одягаєте» біле пальто, і що з цим робити?
Синдром білого пальта - феномен, при якому людина всіляко демонструє власну перевагу в зовсім недоречних випадках. Люди з цим синдромом намагаються піднятись в очах довколишніх, використовуючи різні маніпуляції. Намагаючись все представити так, що наче вони «хочуть якнайкраще». Такі люди вважають, що вони знають абсолютно все, й прагнуть ділитися своїм «цінним досвідом» із довколишніми. При цьому всі їхні поради та рекомендації мають оцінювальний характер - тобто поруч із людиною із синдромом білого пальта ви постійно почуваєтеся в ролі підлеглого.
Найдивовижніше, що такі люди впевнені, що вони несуть у маси «добре, чисте та світле». І не важливо, що їх про це ніхто не просить, вони ж знають «як краще».
Часто у людей, які страждають цим синдромом, чорно-біле мислення - їх сприйняття реальності не допускає півтонів, і кожен вчинок вони розцінюють виключно в рамках власної системи цінностей, що укорінилася.
Примітно, що з часом проблема лише посилюється - якщо людина ігнорує розвиток синдрому, легкі порушення мислення можуть перерости у стійкі збої сприйняття довколишнього світу та когнітивні спотворення.
Крім того, з розвитком проблеми з'являється виразна категоричність суджень - що довше людина перебуває під владою синдрому, то більше вона починає вірити в те, що тільки її слова мають вагу та сенс, а почуття та думки довколишніх є неправильними чи помилковими (рекомендую прочитати: Як реагувати на непрохані поради, і як припинити їх давати).
Люди в «білому пальті» ставлять себе вище за інших, часто намагаються принизити співрозмовника й постійно дають непрохані поради.
В особливо тяжких випадках людина з цим синдромом не лише декларує власну непогрішність, а й таврує ближнього, який, на відміну від неї, такими неймовірними чеснотами, високими моральними цінностями та силою духу не володіє.
Також для цього стану характерне бажання мати кращий вигляд, ніж є насправді. Це може проявлятися в патологічному в прагненні опікуватися слабкими, надміру проявляти свою волю й силу духу, однак, на відміну від тих ситуацій, коли люди щиро хочуть допомогти довколишнім, люди із синдромом білого пальта роблять це награно, ігноруючи можливі негативні наслідки своїх дій.
Головна складність цієї проблеми в тому, що її дуже складно виявити та визнати у собі.
Пропоную відповісти на кілька питань, які допоможуть вчасно помітити симптоми синдрому:
✔Чи усвідомлюєте ви, що у будь-якій правді є дві сторони? І коли ви захищаєте одну, ви цілком можете бути тираном та деспотом для іншої, протилежної?
✔Чи готові ви прийняти альтернативну думку спокійно, без агресії та заперечення?
✔Чи визнаєте (помічаєте) ви в собі ті якості, які засуджуєте в інших?
✔Чи можете ви говорити про свій внутрішній світ чесно та відкрито?
✔Якими почуттями ви частіше керуєтеся? Агресією чи співчуттям? Що ховається за вашим бажанням допомогти? Що ви отримуєте від порятунку інших для себе?
У тому випадку, якщо ви, відповівши на ці запитання, помітили у своїй поведінці маркери наявності синдрому, або, навпаки, на кожне запитання відповіли абсолютно однозначно і виключно на свою користь, поміркуйте, чи справді ваша позиція правильна. Якщо дуже хочеться переробляти людей - почніть з себе. Це і корисніше, і безпечніше.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що суть синдрому проста й зрозуміла - свої промахи людина схильна приписувати до впливу зовнішніх обставин, а невдачі та помилки інших сприймати як цілий комплекс їхніх хибних дій.
В той самий час - власний успіх для людей з синдромом білого пальта - результат обраної ними правильної стратегії поведінки в поєднанні з їхніми позитивними особистими якостями, а перемоги довколишніх - банальне везіння.
Найчастіше ця проблема піддається лікуванню в тому випадку, якщо людина сама готова йти на поступки та працювати над собою.
Однак що робити тим, хто зіткнувся з такою поведінкою у власному оточенні?
Існує ряд простих рекомендацій, кожна з яких буде актуальною залежно від ступеня «глибини» проблеми:
✔Ігнорування.
✔Чесна та відкрита комунікація, яка допоможе донести до людини суть проблеми.
✔Іронія, маніпуляція у відповідь.
✔Вибудовування чітких особистих меж (у тому випадку, якщо людина із синдромом білого пальта є вашим колегою/начальником/близьким родичем).
✔Внесення суворої ясності - ставте конкретні питання, на які у таких людей може і не бути відповідей. Таким чином, інтерес до вас, як до об'єкта критики, буде втрачено.
Рекомендую прочитати:
Ефект Даннінга-Крюґера: Чому некомпетентні люди такі впевнені у собі й чим це вам загрожує?