Пані

Чому так виходить, що найбільшу впевненість випромінюють не ті, хто дійсно має на це підстави, а ті, хто, здавалося б, мав би спочатку заглянути в енциклопедію хоча б для знайомства з реальністю?   Чому фанатики й обмежені особи так легко живуть із відчуттям власної правоти, а розумні люди часто мучаться сумнівами?    10 психологічних причин, що пояснюють цей феномен:   1. Ефект Даннінга-Крюгера - подарунок для самовпевнених   Дурні просто не знають, що вони дурні. Відсутність знань заважає їм усвідомити свою некомпетентність. Людина з мінімальними знаннями в темі переконана, що вже все зрозуміла, тоді як експерт знає, наскільки все складно і скільки нюансів ще треба вивчити та дослідити.   2. Світ у чорно-білих кольорах - комфортний, але фальшивий   Розумні люди розуміють, що світ складний, а істина рідко буває однозначною. Дурні ж живуть у світі простих пояснень: «правильно - неправильно», «свої - чужі». Це дає їм впевненість...

Бути дитиною нарцисичних батьків - це жити в реальності, де любов має ціну, де будь-яка помилка - це зрада, а ваша власна особистість - лише додаток до батьківського его.   Ви могли рости з відчуттям, що щось з вами не так, хоча насправді проблема не в вас. Чому дитинство з нарцисичними батьками залишає невидимі шрами? Ось десять причин.   1. Їхня любов - це бартер, а не справжні почуття   Вони любили вас лише тоді, коли ви відповідали їхнім «стандартам». Хороші оцінки, правильна поведінка, зручні для них рішення - ось що приносило схвалення. Якщо ж ви виходили за рамки їхніх очікувань, вони карали вас мовчанням, презирством чи навіть агресією. Ви жили в постійному страху розчарувати їх.   2. Ваші почуття для них - це вигадки   Ви ніколи не мали права на біль чи образу. Коли вам було страшно або самотньо, ви часто чули: «Та перестань», «Що ти собі вигадав(-ла)?», «Дурниці, от у мене справжні проблеми». Будь-яка ваша емоція знецінювалас...

Впевненість часто сприймають як щось видиме: рівна постава, переконлива розмова, сміливий погляд. Але це лише поверхня. Справжня впевненість живе глибше - у переконаннях, думках, навіть у тиші, яку не кожен здатен витримати. Ми прагнемо мати цю впевненість, плутаємо її з нахабством та переоцінюємо її роль у житті.   Погляньмо на впевненість під іншим кутом:   1. Впевненість - це не про відсутність страху, а про те, хто керує грою   Якщо вам здається, що впевнені люди ніколи не бояться - це ілюзія. Вони так само відчувають страх, але не дозволяють йому паралізувати їхні дії. Вони сумніваються, але не дають цим сумнівам стати стоп-сигналом. Впевненість - це не коли страх зникає, а коли ви вирішуєте, що він більше не керує вашим життям.   2. Впевненість - це сміливість приймати рішення, навіть коли немає гарантій   Це не про те, щоб завжди мати рацію й ніколи не помилятися. Це про здатність зробити вибір й брати за нього відповідальність, н...

У часи, коли бути «в пошуку себе» стало новою нормою, жінки знову й знову намагаються відповісти на запитання: «Хто я?». Вони шукають істину в психологічних марафонах, слухають дорогих коучів, відкривають гештальти, намагаються «знайти себе» десь у дзеркалі, яке щоранку відображає втому.   А що, якщо ти ніколи не губилася? Може, це не ти шукаєш - а тобі нав’язують сценарій, який зовсім не твій? І якщо істина - не там, де ти її шукаєш?   Цей текст - не відповідь. Це запрошення не до пошуку, а до повернення до себе - такої, якою ти завжди була, коли ніхто не змушував тебе бути кимось іншим.   1. Себе не знаходять. Себе - створюють   Пошук себе часто схожий на полювання за привидами. Ми хочемо побачити чіткий силует «ідеальної себе», яку всі схвалять. Але внутрішнє «я» - не пазл з інструкцією. Воно не заплановане. Воно створюється щодня. Через вибір, біль, радість, помилки. Через досвід.   2. Ти не загубилася – ти в процесі ...

Чому ми так часто недооцінюємо себе?   Жінки часто живуть із відчуттям, що вони недостатньо хороші. Наче завжди чогось бракує: успіху, краси, впевненості. Багато хто з нас вірить, що має стати якоюсь іншою, кращою, перш ніж зможе дозволити собі любити себе такою, як є.   Але хто взагалі встановив ці стандарти? І чи справді жінки повинні відповідати всім цим очікуванням, щоб мати право на гарне ставлення до себе?   Пора припинити чекати дозволу й почати будувати здорові стосунки із собою.   Як це зробити? Розберімося разом.   1. Вгамуйте свого внутрішнього критика, бо він - страшний брехун   Якщо у вашій голові лунає голос, який безперестанку промовляє: «Ти недостатньо розумна», «Тобі треба більше старатися», «Що про тебе подумають люди?» - знайте, це не ваше істинне «Я».   Це ваш внутрішній критик - голос чужих очікувань, які ви засвоїли ще в дитинстві. Його могли підживлювати вимогливі батьки, зауваження вчителів аб...