Пані

     Свідомість людини - це не щось стале чи незмінне. Вона росте, розширюється та змінюється разом з нами. Іноді - поволі, майже непомітно. Іноді - через біль, втрати й запитання без відповідей. А іноді - раптово, тому що інакше вже неможливо.   Все наше життя - це шляхи крізь різні рівні сприйняття себе і світу. І на кожному з них - свої ілюзії, свої перемоги, свої пастки.   На якому рівні зараз перебуваєш ти?   Перший рівень: Свідомість виживання   На цьому рівні людина живе інстинктами. Її світ - це боротьба за безпеку, комфорт та схвалення. Її життєві вибори керуються страхом: що скажуть інші, що я втрачу, що мені дадуть чи не дадуть.   На цьому рівні люди не ставлять собі глобальних запитань. Тут не шукають істини - шукають виживання. Людина живе, як годинниковий механізм: прокинутись, працювати, споживати, уникати болю.   І навіть якщо вона здається успішною зовні - всередині часто живе відчутт...

Є у році такі дні, коли душа прокидається разом з природою. Коли навіть тиша наповнена сенсом, а кожен рух - ніби продовження стародавнього ритуалу. Великдень - саме такий день. Для когось це християнське свято, для когось - спогад з дитинства, а для когось - момент тиші та тепла, який об’єднує родину.   Але незалежно від того, як ми його сприймаємо, Великдень в Україні - це щось значно більше, ніж дата в календарі. Це - культурний код, у якому переплелися символи весни, відродження, світла й любові. Історично ці традиції сягають глибше за церковні канони, вони - частина нашої душі.   Писанка: магія кольору і символу   Розмальоване яйце - це не просто декор. Це оберіг. Кожна лінія, кожен орнамент - наче послання. У давнину вірили, що писанка зберігає життєву силу. Її дарували на щастя, на здоров’я, на захист. Малюючи її, ми не просто прикрашаємо яйце - ми з’єднуємося з поколіннями які були до нас, які так само сиділи вечорами й обережно виводили на шка...

Магічне мислення - це коли ви наче доросла людина, але десь всередині все ще щиро вірите, що якщо довго ігнорувати проблему - вона зникне сама. Що бажання матеріалізуються, якщо дуже-дуже захотіти. Що доля все владнає без вашої участі, а «добрим людям» обов’язково щось прилетить - справедливе, світле і заслужене. А злі неодмінно поплатяться, просто треба ще трохи потерпіти - років з двадцять   І ви чекаєте, терпите, сподіваєтесь… Минають роки. А дива все не стається. Бо, насправді, це не доля мовчить - це ви досі вірите в казки, замість того, щоб почати діяти.   Час подивитись правді у вічі: деякі фрази, які здаються невинними, насправді крадуть у вас роки життя, можливості, ресурси та впевненість у собі.   Отже, ловіть топ-10 чарівних самонавіювань, які насправді не чарівні, а руйнівні:   1. «Всьому свій час»   Ця фраза має лише одне продовження: якщо ти нічого не робиш - нічого не станеться. Доля не розсилає запрошення на успішн...

У кожному з нас живе дитина. Це не добре і не погано - це факт. Вона може бути джерелом радості, креативу, спонтанності.  Але іноді ця дитина бере на себе управління дорослим життям - і тоді людина приймає рішення не з позиції дорослої особи, а з позиції вразливості.  Замість того, щоб діяти - ображається, тікає або чекає, поки хтось вирішить за неї.   І що найгірше - дуже часто цього навіть не помічає.   Ось 10 ознак, що людина застрягла в дитячій позиції - і прийшов час це змінити.   1. Чекає, що її хтось врятує   Глибоко всередині - віра, що з’явиться хтось «доросліший», мудріший, сильніший … візьме за руку і зробить замість людини те, чого вона боїться. Прийме рішення. Поверне впевненість.   Це мрія дитини - ілюзія, що прийде мама, або тато і все буде добре. Але в дорослому житті це так не працює. Ніхто не зобов’язаний витягувати дорослого з емоційних ям. А сподіватися на це - означає жити в очікуванні дива, яке не м...

  Цей мінікурс створено для тих, хто більше не витримує, але не знає, з чого почати. Для тих, хто довго мовчав, тримався, тягнув усе на собі - і раптом відчув, що опори більше нема.   Але опора є. І ти сама - її частина.   Цей мінікурс - для тебе, якщо зараз у тебе немає сил, ресурсу чи можливості звернутися до психолога, але ти хочеш спробувати допомогти собі самостійно . Він не замінює психотерапію, не ставить діагнозів і не розв’язує глибоких травм. Але він може стати першим кроком до себе, якщо серйозніші кроки поки що недосяжні.   Іноді потрібно просто, щоб хтось був поруч. Навіть у вигляді слів.   Урок 1. Признайся: тобі боляче   Ти не «просто втомилася» . Не «всі так живуть». Не «та нічого страшного». Тобі боляче. Дуже. І давно. Ти не вигадуєш. Не перебільшуєш. Просто навчилася терпіти та маскуватися.   Завдання: спробуй зробити перший маленький, але важливий крок. Напиши фразу, яку ти часто кажеш інш...