Пані

    Різдво в Україні - це не просто дата в календарі. Це нагадування, що навіть у найтемніші роки ми все одно шукаємо світло. Це час, коли старий світ з його клопотами затихає, а люди згадують, хто вони є і звідки їхній рід. Це найдавніший зимовий обрядовий цикл, зароджений задовго до християнства, у часи, коли люди вимірювали рік не святами, а рухом сонця та ритмами землі. Коли нова релігія прийшла на наші землі, вона не стерла старих уявлень - лише лягла поверх них, як тонкий шар фарби на вже вирізаний орнамент. Тому християнські сюжети й дохристиянська символіка переплелися настільки природно, ніби так було завжди.   Українське Різдво - це спосіб пережити найтемніший час року, зберігаючи світло всередині.   Підготовка до Святого вечора була продумана й розмірена. Прибирали дім, доводили до ладу все невирішене. Навіть дрібниці - пришити ґудзик, полагодити скриню - все робили до вечора, щоб не переносити недоліків у новий рік. Уникали сварок. Не пози...

Рік, що завершується, рідко буває схожим на красиве кіно зі щасливим фіналом. Часто він більше нагадує хроніку виживання, де ти - не героїня новорічної казки, а людина, яка тягне реальне життя без дублерів.   І навіть якщо результат цього року далекий від того, на який ми розраховували, рік все одно залишає нам цінні подарунки - просто не завжди у святкових коробках.   Ось 10 причин подякувати йому. Не за «ідеальність». А за реальність:   1. За те, що ми пережили ще один сезон життя   Не всі дійшли до цього пункту. Сам факт, що ми зараз читаємо, думаємо, плануємо - вже привілей. І це не пафос, це статистика.   2. За людей, які залишилися поруч   Не за тих, хто шумів поруч. А за тих, хто тримав нас без гучних жестів. Складні роки чудово відокремлюють справжніх людей від випадкових попутників.   3. За людей, які пішли   Бо інколи хтось мусить зникнути, щоб ми нарешті перестали зраджувати себе. Втрата ...