Казка про покликання

Художником він став просто тому, що після школи треба було кудись вступати. Він знав, що робота має приносити задоволення, а йому подобалося малювати - тож вибір було зроблено : він вступив до художнього училища. До цього часу він вже знав, що зображення предметів називається натюрморт, природи - пейзаж, людей - портрет, і ще багато чого знав з області обраної професії. Тепер йому належало дізнатися ще більше. « Для того, щоб імпровізувати, спочатку треба навчитися грати за нотами, - сповістив на вступній лекції імпозантний викладач, відомий художник. - Тож приготуйтеся, починатимемо з азів». Він почав вчитися «грати за нотами». Куб, куля, ваза... Світло, тінь, півтінь... Постановка руки, перспектива, композиція... Він дізнався дуже багато нового - як натягнути полотно й самому зварити ґрунт, як штучно зробити старим полотно та як добиватися найтонших колірних переходів... Викладачі його хвалили, а одного разу він навіть почув від свого нас...