Словесні образи, як різновид емоційного насильства

Мета будь-якого емоційного насильства - маніпулювання іншою людиною. 

Це явище можна розпізнати за таким принципом: об'єкт насильства сприймається насильником у стосунках не як особистість, яка має власні думки, почуття і волю, а як предмет, з яким можна робити все, що завгодно.

 

Маніпулятори використовують емоційне насильство, щоб контролювати та домінувати над своєю жертвою. Один зі способів це реалізувати - словесна образа.

 

Рекомендую прочитати:

11 ознак емоційного аб'юзу: як розпізнати та захиститися від психологічного насильства

 

Важливо розуміти, що вербальне знущання можна зустріти у будь-яких взаєминах: романтичних, сімейних (брат-сестра, батько-дитина, дідусь-онук тощо), ділових й навіть дружніх. Розпізнати такий різновид насильства не завжди легко, хоч й здається, що словесна образа - це зрозуміла форма небажаного поводження

 

Поширені форми словесних образ:

 

Лайка. Найзрозуміліша й найзвичніша форма, яку люди розуміють, коли чують фразу «словесна образа». Вона спрямована на підрив самооцінки й почуття власної гідності, а також зміну уявлення про себе. Петро думає, що він нормальний, а Галя йому твердить і твердить, що він дебіл (доповни сама).

 

Публічне приниження. Це вже не просто лайка, а навмисна образа іншої людини на публіці, і це робить її ще більш болючою й образливою.

 

Судження й осуд. Більшість із нас несвідомо когось осуджує. Це відбувається тому, що ми відокремлюємо себе від інших людей чи спільнот. Наприклад, ми говоримо: він товстий, тому що лінивий, як можна так запустити своє тіло (бо самі ходимо в тренажерний зал й намагаємося правильно харчуватися); їй уже 40 років, а вона все молодиться, чи не щодня в спортзал ходить, зайнятися їй більше немає чим (бо самі не ходимо до фітнес-центру); сучасні підлітки нестерпні, їм нічого не потрібно, крім тупих відосиків у соцмережах (бо самі намагаємося убезпечити себе від впливу подібних роликів й більше часу присвятити осмисленій діяльності) тощо.

 

Осуд - це завжди про зверхню оцінку, неприйняття інших людей такими, які вони є, й покладання на близьку людину нереалістичних очікувань.

 

Звинувачення. «Ти сам винен у тому, що я вже двадцять хвилин кричу на тебе! Навіщо ти так голосно… дихаєш?!!» Звинувачення передбачає навіювання жертві думки, що вона своєю невблаганно жахливою поведінкою сама накликає на себе образу.

 

Деструктивна критика. Усі ми давно знаємо, що критика поділяється на два види. І якщо конструктивна в м'якій формі спрямована на те, щоб інша людина могла щось зробити для виправлення ситуації, то деструктивна в грубій й різкій формі несе лише моральне знищення - навмисно кривдить жертву й змушує її почуватися жахливо.

 

Зауваж різницю:

 

Ірино, ви підготували чудовий звіт. Дякую за роботу! Але зверніть увагу на сторінки 2 і 4. Там допущені серйозні помилки, зараз я вам їх покажу. Виправлений звіт чекаю до 17:00.

 

Ірка, що за нісенітниці ти мені принесла? У тебе мізки взагалі є? Навіщо ти тут працюєш? Щоб просиджувати штани й раз на місяць злити мене тією дурнею, яку ти нашкрябала у звіті?

 

Поблажливе ставлення. «Ти ж моя дуриндочка! Знову півдня теліпала язиком з роботом телефоном? Пацани, моя Юлька постійно потрапляє в тупі ситуації, навіть не знаю, що б вона без мене взагалі робила». 

 

Тут важливо відчути тонку грань. Хтось вважає, що назвати дружину чи дівчину дурненькою виглядає дуже мило й весело, але подібні саркастичні висловлювання лише маскуються під турботу та гумор, а їхня справжня мета - принизити гідність партнерки. Особливо чітко це видно, якщо Юля регулярно просить свого «лицаря-захисника», щоб він не говорив так при друзях і не називав її дуриндою, а він продовжує це робити й отримує неймовірне задоволення від її реакції та свого самоствердження.

 

Насмішки. Схоже на попередній пункт, але несе інший емоційний відтінок. Насмішки мають більш злий й отруйний намір. Люди, схильні до подібних словесних образ, зазвичай зачіпають ті сфери, в яких жертва почувається найбільш уразливою та слабкою. Маніпуляція замість прямої та чесної заяви про свої потреби. «Якби ти мене кохав, то ти б зі мною одружився», «Якби ти мене поважала, то не пішла б на зустріч із подругами, поки я хворію». Контроль, влада, бажання змусити партнера робити те, що треба чи хочеться другому, - це все маніпуляції.

 

Погрози. Їхня мета - залякування жертви. Мета залякування та сама, що й у маніпуляцій - змусити партнера беззаперечно підкорятися. «Якщо ти зараз підеш, я подам заяву на розлучення й виставлю всі твої речі за двері», «Якщо ти не вивчиш зараз уроки, то я замкну тебе в кімнаті на всі вихідні й позбавлю кишенькових грошей». Ефективно? В основному так, але до чесної здорової комунікації не має жодного стосунку.

 

Ігнорування, зникнення зі зв’язку, мовчазне поводження, уникнення розмов - це теж словесні образи. Один партнер ставить незручне, але важливе питання, а другий просто мовчки залишає кімнату або навіть квартиру, а потім й зовсім пропадає на тиждень. Комбінації в сценаріях можуть бути різні, але в основному методи включають: відмову проявляти прихильність й увагу; уникнення серйозних розмов; ігри «у мовчанку» впродовж різного часу (день, тиждень, місяць тощо); зникнення з життя партнера з метою покарати його за погану поведінку.

 

Газлайтинг. Я вже зачіпала цей тип емоційного насильства в попередніх статтях, але тут також треба зупинитися на ньому для повноти картини. У 1948 році вийшов детективний фільм Gas Light, який розповів глядачам історію подружньої пари. Чоловік навмисно зводив з розуму дружину, переконував її в її ж ненормальності й виставляв неадекватною в очах родичів. Жінка, звісно, у це вірила. Наведу приклад газлайтингу із повсякденного життя. Іван бере гроші з сімейного бюджету, які весь рік збиралися на відпустку, й витрачає їх на щось інше. Дружина в шоці, але знаходить у собі сили почати розбиратися в ситуації, на що отримує одну з відповідей: «У тебе просто критичні дні й тобі хочеться посваритися?» або «Ну навіщо ти знову починаєш? Ми не обговорювали, на що збираємо гроші. Тобі треба лікуватися, ти неадекватна!». Якщо подібні епізоди повторюються часто, а у жертви нестійка психіка, то згодом вона дійсно почне сумніватися в реальності й вважати, що вона божевільна.

 

Що робити, якщо ви стали жертвою словесних образ?

 

Перший й найважливіший крок - виявити словесне насильство. Визнай, якщо воно справді є у твоїх стосунках з кимось, і читай далі.

 

Встанови особисті межі. Скажи партнеру, що тобі неприємні образи й ти не хочеш, щоб вони повторювалися. Повідом, що ти зробиш, якщо словесні нападки продовжаться. Наприклад, ти можеш завершити розмову або навіть залишити приміщення (попередивши про це чесно й одразу, а не з метою образливого ігнорування або уникнення партнера). Важливий момент - ти маєш говорити лише те, що насправді маєш намір зробити. Немає жодного сенсу в тому, щоб обіцяти піти з дому й потім не піти, або повідомити про закінчення розмови й продовжити сваритися. Якщо людина так робить, то її партнер розуміє, що особисті межі рухливі, а отже, їх можна рухати у будь-яку зручну для маніпулятора сторону.

 

Проводь більше часу з людьми, які тебе щиро люблять і підтримують. Часто люди у стосунках, де є місце подібному насильству, відчувають себе самотніми, ненависними, непотрібними, тривожними, відчувають провину й сором, перебувають у постійному стресі або навіть депресії. Якщо проводити більше часу з друзями та близькими, які здатні дбати та дарувати тепло, то, по-перше, можна згадати, що таке здорові стосунки, а по-друге, уникати частини почуттів, описаних вище.

 

Звернися по допомогу. Не завжди можна впоратися з наслідками вербального насильства самостійно. Якщо у твоєму випадку це так, не бійся звертатися за підтримкою до людей, яким довіряєш, або психолога. Другий варіант допоможе опрацювати емоції та розвинути навички здорового подолання короткострокового та довгострокового впливу словесних образ.

Припини образливі стосунки. Цей крок стоїть останнім пунктом, тому що до нього треба вдаватися лише у випадку, якщо решта не працює. Тут хочеться нагадати одне важливе правило: часто люди, які захоплюються емоційним насильством, чергують агресію із турботою. 

 

Рекомендую прочитати:

Твоя територія: що таке особисті кордони і як їх відстояти

 

Наприклад, ти з партнером посварилася, він перестав з тобою розмовляти й пропав, ти намагаєшся помиритися, але це ні до чого не призводить, тобі ця ситуація набридає й ти перестаєш перейматися й виявляти увагу. Партнер це відчуває й перетворюється на небесного ангела, який готовий заради тебе на все. Він обіцяє змінитись й каже, що така ситуація більше ніколи не повториться, бо ти найцінніше, що є у його житті. Ти віриш, пробачаєш, розслаблюєшся, а далі епізод знову повторюється. А потім ще раз і ще. Це серйозна нагода переглянути твої стосунки.

 

Бувають інші ситуації. Наприклад, ти з партнером сваришся, він перестає з тобою розмовляти й пропадає, а потім повертається й обіцяє більше ніколи не повторювати подібних ситуацій або хоча б працювати над цим й у разі виникнення складнощів тримає своє слово.

 

У першому випадку навряд чи щось зміниться, і в таких стосунках ти завжди будеш жертвою емоційного насильства, а в другому є шанс на щастя.