«Добрий день» чи «Доброго дня»

Зізнавайтеся, ви кажете «Доброго дня!» ? Зі мною так вітаються щодня в усіх закладах, на що я відповідаю «Добрий день!» і бачу в очах того, хто вітається, непохитну впевненість у тому, що він знає мову краще за мене. Багато хто тепер думає, що українською тільки так і треба вітатися. Вочевидь, ця форма виникла під впливом «Доброго ранку!» , і мовці її підхопили, бо такої немає в російській мові. І сталося це всього 10-12 років тому (спостереження Олександра Авраменка). Анатолій Жилавий у своїй статті «Як правильно вітатись» згадує іронійні слова професора Пономарева: «Форму «Доброго дня!» придумали люди, які раніше російську викладали як іноземну, а тепер українську викладають як рідну». Українці віками віталися «Добрий день!» і «Добрий вечір!» . Саме форми в називному відмінку наявні і в народній творчості, і у творах письменників. Натомість «Доброго дня!» і «Доброго вечора!» майже відсутні і там, і там...