10 ознак жертви та як вийти з цієї ролі
З психологічного погляду, позиція жертви - це внутрішній психологічний стан людини, у якому вона не бере відповідальність за себе і своє життя. У всіх її бідах винні довколишні, обставини - будь-хто, але не вона.
Бути жертвою - означає відмовлятися від відповідальності за себе!
Жертва не вірить у власні сили, не бажає щось змінювати, адже все одно нічого не вийде. Це людина, яка пливе за течією. Зазнає різноманітних негараздів й навіть приниження, страждає, аж до фізичного знищення. Але нічого не робить!!!
У психології позицію жертви характеризують ознаки, які вона несвідомо демонструє.
10 ознак жертви:
1. Жертва постійно тримає фокус уваги на психотравмувальній ситуації. Це може бути розставання з коханою людиною, розлучення, смерть близької людини, звільнення з роботи - все, що завгодно.
2. Жертва завчасно налаштовується на найгірше. Свідомість такої людини налаштована на негатив. З того, що трапилося, вона завжди робить негативні висновки. І цей песимізм позбавляє її сили діяти, щось змінювати. А скарги на життя стають основною темою для розмов та роздумів.
Рекомендую прочитати:
Як навчитися цінувати те, що маєш і як радіти з того, що в тебе вже є
3. Жертва постійно жаліє себе й намагається викликати жаль в довколишніх. Така особа постійно розповідає про події, які сприймає як травмувальні. Своїм монологом жертва сигналізує: «Пожалійте мене!» Постійно підкреслює, наскільки вона нещасна через те, що сталося. Жертва може навіть не говорити про свої страждання, але всім своїм виглядом показувати, як їй погано. Вона завжди вимагає якоїсь компенсації, відшкодування за свої страждання.
4. Жертва постійно чекає на співчуття та допомогу. Як правило, вона вважає, що «все робить правильно». І вважає несправедливим, що їй, такій гарній та чудовій, доводиться страждати. Тому для жертви характерні часті образи на інших людей та життя загалом.
5. Отримуючи допомогу, жертва може демонстративно відкидати її, або вважає недостатньою. Якщо хтось намагається допомогти такій людині, то часто чує: «Та нічого не треба», «Ти все одно нічого не розумієш», «Ти не на моєму місці». Або ж жертва стає ненаситною: починає вимагати від інших ще й ще.
6. Жертва займає оборонну позицію до інших людей та світу загалом. Намагаючись сформувати в довколишніх почуття провини, така особа знецінює запропоновану допомогу, демонструючи, що чекала на щось інше. Тому частенько близькі жертви відчувають до неї роздратування. А у жертви це викликає чергову образу: «Мене всі кинули, ніхто не розуміє мене».
7. Жертва не вміє відстоювати особисті кордони та не поважає кордони інших людей. Характерна ознака такої людини в тому, що вона постійно втручається в особистий простір, навіть якщо вважає таке посягання щодо неї несправедливим. У стосунках з іншими схильна проявляти нетактовність.
Рекомендую прочитати:
Особисті кордони: як припинити жертвувати собою заради інших
8. Жертва часто перебуває у пригніченому настрої, смутку, тривозі. Такий психологічний стан формується через відчуття безпорадності та постійної фіксації на негативі, невміння впоратися зі складною ситуацією. У цьому одна з причин того, що люди-жертви часто страждають від різноманітних залежностей: не в змозі щось змінити у своєму житті, відчуваючи стабільне занепокоєння, жертва таким чином уникає обставин.
9. Жертва страждає від психосоматичних порушень. Для таких людей характерні млявість, сонливість, брак сил. У них часто щось болить.
10. Жертва вступає в нездорові взаємини. Такі особи підсвідомо шукають тих, хто своїм зневажливим чи агресивним ставленням підживлюватиме їхнє почуття безпорадності. Тому логічно, що вони часто перебувають в аб'юзивних стосунках.
Рекомендую прочитати:
Жертви часто вибудовують стосунки з людьми за моделлю трикутника Карпмана.
В цій моделі є 3 ролі: Жертва, Рятівник та Агресор.
Жертва в трикутнику Карпмана безпорадна й чекає, що її захищатимуть та оберігатимуть, розв'язуватимуть її проблеми. Тому на допомогу їй приходить Рятівник, який робить для жертви те, що вона може і має зробити сама. А Агресор, виявляючи жорстокість та зневагу, посилює пасивну позицію Жертви.
Як жертві вийти з трикутника Карпмана? Для цього треба перестати займати пасивну позицію щодо життя в цілому.
Як вийти з ролі жертви?
За роль жертви людина дорого платить низькою якістю життя. Вона розплачується постійним почуттям самотності, хворобами, відсутністю здорових близьких стосунків. Вона живе не так, як хоче жити.
Але вихід зі стану жертви ускладнюється тим, що людина не бажає розлучатися з цією роллю. Тому що така позиція має вторинні вигоди. Адже набагато простіше впиватись своїми негараздами, вдавати з себе праведного мученика, який страждає від несправедливості, ніж діяти й щось у житті змінювати.
Навчитися брати відповідальність за себе та своє життя складно. Для цього треба змінити патологічні моделі мислення.
Ось кілька рекомендацій жертві, яка бажає припинити відігравати цю роль:
Усвідомте, що ви - творець власного життя. За все, що з вами відбувається, за те, як ви реагуєте на ті чи інші обставини, відповідальні лише ви. Пам'ятайте, нічого не може змінитися без вашої участі. Врятувати вас може лише одна людина - ви.
Визнайте свою значущість й нікому не дозволяйте ображати себе. Ви - цілісна особистість, яка заслуговує на поважне ставлення.
Захищайте свої кордони та не зазіхайте на чужі. Зрозумійте, що ніхто не зобов’язаний робити чи жити так, як вам подобається чи хочеться, і ви не маєте жити так, як комусь хочеться. Будь-хто може відмовити вам у допомозі, якщо зараз не хоче цього. Вам ніхто нічого не винен і ви теж нікому нічого не винні.
Не питайте порад. Ви самі здатні приймати рішення виходячи зі власних потреб, вам не потрібна думка когось іншого.
Задовольняйте свої потреби самостійно. Свідомість жертви не дає вам повірити у себе. Тому поступово вчіться усвідомлювати свої бажання та самотужки їх втілювати у життя.
Рекомендую прочитати:
Як стати самодостатньою: 10 правил впевненої в собі жінки
Що швидше зі стану жертви ви перейдете у стан творця власного життя, то швидше зможете стати щасливою.
