6 типів токсичних батьків. Як правильно поводитися з ними
Якщо хтось руйнує ваше життя, не можна сидіти склавши руки. Навіть якщо ці люди ваші батьки.
Токсичні батьки травмують своїх дітей, поводяться з ними жорстоко, принижують, завдають шкоди. Причому не завжди фізичної, а частіше емоційної. Вони продовжують це робити, навіть коли дитина вже дуже доросла.
1. Непогрішні батьки
Такі батьки сприймають дитячу непокору, найменші прояви індивідуальності як напад на них самих, тому й захищаються. Вони ображають й принижують дитину, руйнують її самооцінку, прикриваючись благою метою «загартувати характер».
Як проявляється такий вплив
Часто діти непогрішних батьків вважають їх досконалими. Так вони вмикають психологічний захист.
Заперечення. Дитина придумує іншу реальність, у якій батьки її люблять. Заперечення дає тимчасове полегшення, яке обходиться дорого: рано чи пізно воно виливається в емоційну кризу.
Приклад: «Насправді мама не ображає мене, а робить краще: розплющує очі на неприємну правду».
Відчайдушна надія. Діти всіма силами чіпляються за міф про досконалих батьків й звинувачують у всьому лише себе.
Приклад: «Я не вартую хорошого ставлення, мама і тато хочуть мені добра, а я це не ціную».
Раціоналізація. Це пошук причин, якими дитина пояснює собі все, що відбувається, щоб зробити це менш болісним.
Приклад: «Мій батько бив мене не щоб завдати шкоди, а щоб дати мені урок».
Що робити:
Усвідомте, що вашої провини в тому, що батьки постійно переходять на образи та приниження, немає. Тому намагатися щось довести токсичним батькам немає сенсу.
Хороший спосіб розібратися в ситуації - подивитися на те, що сталося очима стороннього спостерігача. Це дозволить усвідомити, що батьки зовсім не є непогрішними, і переосмислити їхні вчинки.
2. Неадекватні батьки
Визначити токсичність та неадекватність батьків, які не б'ють й не знущаються фізично з дитини, складніше. Адже в цьому випадку шкода завдається не дією, а бездіяльністю. Найчастіше такі батьки самі поводяться як діти. Вони змушують дитину швидше дорослішати та задовольняти їхні потреби.
Як проявляється такий вплив
Часто дитина починає дбати про себе сама, доглядає молодших братів і сестер, догоджає матері чи батькові. Втрачає дитинство.
Приклад: «Як ти можеш проситися гуляти, коли твоя мама не встигає все випрати й приготувати вечерю?».
Жертви токсичних батьків відчувають провину та розпач, коли не можуть зробити щось для блага сім'ї.
Приклад: «Я не можу вкласти спати молодшу сестричку, вона весь час плаче. Значить я поганий син (брат)».
У таких дітей виникають проблеми з емоційною зрілістю. Ставши дорослими, вони часто мають проблеми з самоідентифікацією: не знають чого хочуть від життя, любовних стосунків.
Приклад: «Я вступила до вишу, але мені здається, що це не та спеціальність, яка мені подобається. Я взагалі не знаю, ким я хочу бути».
Що робити:
Домашні справи не мають займати у дитини більше часу, ніж навчання, ігри, прогулянки, спілкування з друзями. Довести токсичним батькам це практично неможливо. Можна спробувати оперувати фактами: «Дитина погано вчитиметься, якщо прибирання, приготування їжі, догляд за молодшими будуть забирати її час», «Дітям необхідно більше проводити часу на свіжому повітрі й займатися спортом».
3. Батьки, які прагнуть все контролювати
Надмірний контроль може виглядати як обережність, обачність, турбота. Але токсичні батьки дбають лише про себе. Вони бояться стати непотрібними, а тому роблять так, щоб дитина максимально від них залежала, відчувала себе безпорадною.
Улюблені фрази токсичних батьків:
«Я роблю це виключно для тебе й твого блага».
«Я зробила так, тому що я тебе дуже люблю».
«Зроби це, або я з тобою більше не розмовлятиму».
«Тобі зовсім не шкода мене, у мене станеться інфаркт».
«Не зробиш - значить не любиш мене».
і улюблена маніпуляція: «От, як мене не стане…»
Все це означає лише одне: «Я роблю це, тому що страх відпустити тебе й бути самою настільки великий, що я готова зробити тебе нещасною».
Батьки-маніпулятори, які прагнуть прихованого контролю, домагаються свого не прямими проханнями й наказами, а потай, формуючи у дитини почуття провини. Вони надають буцімто «безкорисну» допомогу, яка формує почуття обов'язку у дитини.
Як проявляється такий вплив
Діти, яких контролюють токсичні батьки, стають надміру тривожними. В них зникає бажання бути активними, самотужки пізнавати світ, долати труднощі.
Приклад: «Я дуже боюся літати літаком, бо мама каже, що це небезпечно».
Якщо дитина спробує сперечатися з такими батьками, ослухається їх, це загрожує їй почуттям провини, відчуттям, що вона зрадила батьків.
Приклад: «Я без дозволу пішла гуляти, а маму розболілося серце. Ніколи не пробачу собі, якщо щось із нею станеться».
Деякі батьки люблять порівнювати дітей між собою, створювати атмосферу озлобленості та ревнощів у сім'ї.
Приклад: «Твоя сестра така розумничка, а в кого ж ти вдалася?».
Дитина постійно відчуває, що недостатньо хороша, вона прагне довести свою значущість.
Приклад: «Я завжди хотів стати таким, як мій старший брат, і навіть пішов, як і він, вчитися на медика, хоча мріяв стати програмістом".
Що робити:
Вийти з-під контролю, не боячись наслідків. Як правило, це звичайнісінький шантаж. Коли ви зрозумієте, що не є частиною ваших батьків, перестанете від них залежати.
4. Батьки, які зловживають алкоголем
Батьки-алкоголіки зазвичай заперечують, що проблема існує у принципі. Часте вживання спиртного виправдовується необхідністю зняти стрес чи проблемами з начальником.
Дитині зазвичай вселяють, що сміття з хати виносити не варто. Через це вона постійно напружена, живе в страху ненавмисно зрадити сім'ю, розкрити секрет.
Як проявляється такий вплив
Діти алкоголіків часто стають одинаками. Вони не вміють вибудовувати дружні чи любовні стосунки, страждають від ревнощів та підозрілості.
Приклад: «Я боюся, що кохана людина принесе мені біль, тому не заводжу серйозних стосунків».
У такій сім'ї дитина може вирости гіпервідповідальною й невпевненою в собі.
Приклад: «Я постійно допомагала мамі вкладати батька, що напився. Мені було страшно, що він помре, я переживала, що нічого не можу з цим вдіяти».
Діти страждають від почуття провини.
Приклад: «У дитинстві мені часто говорили: Якби ти поводився добре, тато б не пив».
За статистикою, кожна четверта дитина із сім'ї алкоголіків сама стає алкоголіком.
Що робити:
Не брати на себе відповідальність за те, що батьки п'ють. Якщо вдасться переконати їх, що проблема існує, є шанс, що вони замисляться про кодування. Звертайте увагу на благополучні сім'ї, не дозволяйте собі повірити, що таке є у всіх. Не є. І не у всіх.
5. Батьки, які принижують
Такі батьки постійно ображають й критикують дитину, часто безпідставно, або жартують з неї. Це може бути сарказм, глузування, образливі прізвиська, приниження, які видають за турботу: «Я хочу допомогти тобі виправитися», «Треба підготувати тебе до життя». Батьки можуть зробити дитину «співучасником» процесу: «Вона ж розуміє, що це лише жарт».
Іноді приниження пов'язані з почуттям конкуренції. Батьки відчувають, що дитина завдає їм неприємних емоцій, й вмикають тиск: «Ти не можеш досягти більшого успіху, ніж я», «Ти не можеш бути щасливішою, ніж я»
Як проявляється такий вплив
Таке ставлення вбиває самооцінку та залишає глибокі емоційні шрами.
Приклад: «Я довгий час не міг повірити, що здатний на щось більше, ніж винести сміття, як жартував мій батько. І я ненавидів себе за це».
Діти батьків-конкурентів платять за свій душевний спокій саботажем власних успіхів. Вони вважають, що краще занижувати свої реальні можливості.
Приклад: «Я хотіла брати участь у конкурсі вуличних танців, добре підготувалася до нього, але так і не наважилася спробувати. Мама завжди казала, що мені не вдасться танцювати так, як вона».
Рушійною силою жорстких словесних атак можуть стати нереалістичні надії, які дорослі поклали на дитину. І саме дитина страждає, коли батьківські ілюзії руйнуються.
Приклад: «Мама дуже мріяла, щоб я стала успішною моделлю. Коли ж я покинула цю справу, вона довго ображалася, й вважала, що я ні на що не здатна».
Через невдачі дітей у токсичних батьків зазвичай настає апокаліпсис.
Приклад: «Я часто чув: «Краще б ти не народився». І це тому, що я не посів перше місце на олімпіаді з математики».
У дітей, які виросли в таких сім'ях, часто бувають суїцидальні схильності.
Що робити:
Треба «блокувати» образи та приниження, щоб вони не зачіпали вас. Не давайте перехопити ініціативу у розмові. Якщо відповідати твердо й однозначно, не піддаватися на маніпуляції, образи та приниження, токсичні батьки не досягнуть своєї мети. Пам'ятайте: ви не маєте їм нічого доводити.
Завершуйте спілкування тоді, коли цього хочете ви. І бажано перед тим, як ви почали відчувати неприємні емоції.
6. Насильники
Батьків, які вважають насильство нормою, з великою часткою ймовірності виховували так само. Для них це єдина можливість виплеснути гнів, упоратися з проблемами та негативними емоціями.
Фізичне насильство
Прибічники тілесних покарань зазвичай зганяють на дітях свої страхи та комплекси або щиро вважають, що побиття піде на користь вихованню, зробить дитину мужньою і сильною. Насправді все навпаки: фізичні покарання завдають найсильнішої ментальної, емоційної та тілесної шкоди.
Сексуальне насильство
Інцест - «емоційна руйнівна зрада базової довіри між дитиною та батьком, акт повної збоченості». Маленькі жертви перебувають у повній владі агресора, їм нема куди йти й нема кого попросити про допомогу.
90% дітей, які пережили сексуальне насильство, про це нікому не розказують.
Як проявляється такий вплив
Дитина відчуває почуття безпорадності та розпачу, адже прохання про допомогу може загрожувати новими спалахами гніву та покаранням.
Приклад: «Я практично до повноліття нікому не розповідала, що мене б'є мати. Бо знала: ніхто не повірить. Синці на моїх ногах і руках вона пояснювала тим, що я люблю бігати та стрибати».
Діти починають себе ненавидіти, їхні емоції - постійний гнів та фантазії на тему помсти.
Приклад: «Довго не міг зізнатися, але в дитинстві я хотів вбити батька, поки він спить. Він бив мою маму, молодшу сестру. Радий, що його посадили».
Сексуальне насильство не завжди передбачає контакти з тілом дитини, але воно не менш руйнівне. Діти почуваються винними у події. Їм соромно, вони бояться комусь розповідати про те, що сталося.
Приклад: «Я була тихою ученицею в класі, боялася, що в школу викличуть мого батька, таємниця розкриється. Він залякав мене: постійно казав, що якщо це станеться, всі подумають, що я збожеволіла, мене відправлять до психлікарні».
Діти тримають біль у собі, щоб не розвалити родину.
Приклад: «Я бачила, що мама дуже любить вітчима. Якось я спробувала натякнути їй, що він ставиться до мене «по-дорослому». Але вона так розплакалася, що я більше не наважилася про це говорити».
Людина, яка пережила в дитинстві насильство, часто веде подвійне життя. Вона почувається огидною, але вдає успішну, самодостатню людину. Вона не може побудувати нормальні стосунки, вважає себе негідним кохання. Це рана, яка затягується дуже довго.
Що робити:
Єдиний спосіб врятуватися від насильника - дистанціюватися, тікати. Не замикатися в собі, а шукати допомоги у рідних та близьких, яким можна довіряти, звернутися за допомогою до психологів та поліції.
Як поводитися з токсичними батьками
1.
Прийміть цей факт. І зрозумійте, що змінити батьків ви навряд чи зможете. А ось себе та своє ставлення до життя - так.
2.
Пам'ятайте, що їхня токсичність не ваша вина. Ви не відповідаєте за те, як вони поводяться.
3.
Спілкування з ними навряд чи стане іншим, тому скоротіть його до мінімуму. Починайте розмову, заздалегідь розуміючи, що вона може закінчитися неприємно для вас.
4.
Якщо ви змушені жити разом із ними, знайдіть можливість випускати пару. Ходіть на тренування у спортзал. Ведіть щоденник, описуйте у ньому не лише погані події у вашому житті, а й позитивні моменти, щоб підтримати себе. Читайте більше літератури про токсичних людей.
5.
Не шукайте виправдання вчинкам батьків. Ваше психологічне здоров'я має бути у пріоритеті.
Що прочитати на цю тему:
Як батьківське виховання перетворює нас на невротиків: 5 руйнівних прийомів
«Коли мамі самій потрібна мама»: 9 ознак інфантильних батьків. Які травми вони залишають дітям
13 типових фраз токсичних батьків: що вони означають насправді та як правильно на них реагувати
Сепарація від батьків: 10 ознак того, що ти не живеш своїм життям!